У Кремлі «не чули» прохання жителів Суджі про евакуацію: дайджест пропаганди за 17 вересня 2024

Мета остаточно забанити держЗМІ РФ стала на крок ближчою 

Відповідно до заклику «З RT треба боротися всім світом», компанія Meta заборонила доступ до своїх платформ для державних російських ЗМІ. Компанія заявила, що ці видання використовували обманну тактику для проведення таємних операцій впливу в інтернеті.

НАСПРАВДІ, це дуже важливий крок, різка активізація заходів з боку найбільшої у світі соцмережі проти державних ЗМІ РФ. До цього, протягом кількох років вона вживала переважно лише обмежені заходи (заборона на рекламу, скорочення охоплення постів тощо).

«Після ретельного розгляду ми розширили поточні заходи щодо російських державних ЗМІ. «Россия сегодня», RT та інші пов’язані з ними структури тепер заборонені в наших додатках у всьому світі за діяльність, спрямовану на втручання у справи інших країн», – йдеться в повідомленні компанії.

Заборона набуде чинності протягом найближчих днів. Крім Facebook, додатками Meta, зазначимо, є Instagram, WhatsApp і Threads. Нагадаємо, користувачам Європи і США канал RT перестав бути доступним і в Telegram. Він під забороною в Нідерландах, Франції та інших країнах ЄС. 

Цікаво, що нові заходи оголосили через кілька днів після заяв США, що «RT діє як рука шпигунських агентств». Вже, до речі, й сам прокремлівський ресурс з прикрістю констатує, що в Instagram і Facebook були безповоротно видалені акаунти всіх його мовних редакцій і нагадує, що  координатор центру глобальної взаємодії при Державному департаменті США Джеймс Рубін заявив, що RT — це «місце, де пропаганду, дезінформацію і брехню поширюють серед мільйонів, якщо не мільярдів людей по всьому світу».  Крім того, зазначається, що деякі «операції» RT, приховані. В Африці канал стоїть за медіаплатформою «Африканський потік», а у Німеччині таємно керує берлінським англомовним сайтом Red.

У Вашингтоні заявили: «Одна з причин, чому так багато країн світу не підтримують Україну тією мірою, як можна було б очікувати… полягає в широкому масштабі діяльності RT і його охопленні». Тепер охоплення стане значно менше. 

Як розв’язується «ключова головоломка» мирних переговорів 

Великого розголосу набула публікація Bloomberg, де йдеться про те, що Захід обговорює можливість припинення війни в Україні наступного року шляхом переговорів. Останнє слово, як зазначає Bloomberg, за Києвом, на нього з такими закликами союзники не тиснуть, але обговорюють можливість «з’їзду з траси».

При цьому, як визнає видання, і Київ, і Москва поки що готовності до цього не демонстрували. «Ключова головоломка» — як гарантувати, що Україна не буде вразливою для майбутнього російського нападу, але Захід не буде втягнутий у прямий конфлікт із Кремлем. Україна хоче в НАТО, але в Альянсу це викликає «занепокоєння». Деякі союзники, припускає Bloomberg, вважають, що офіційний Вашингтон може укласти угоду в період між листопадовими виборами у США та інавгурацією нового президента в січні, коли у Байдена будуть «розв’язані руки».

НАСПРАВДІ, цього ж дня радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк в етері «Настоящего Времени» розповів, на які умови для досягнення миру Київ не погодиться. За його словами, станом на сьогодні не існує жодного плану, де б фігурувало припинення вогню або передача РФ якихось територій: «Про це президент Зеленський неодноразово говорив, це чітко домінантна позиція: жодного заморожування конфлікту, бо воно не призведе до фіналу війни як такої, а тільки до отримання Росією можливості накопичити додаткові ресурси і продовжити вже третім етапом більш масові вбивства цивільного населення в Україні. Тому, немає ніяких концепцій поступок територією чи заморозки конфлікту».

За його словами, «офіційна позиція Києва тільки одна: війна має завершитися поразкою Росії, яку можна забезпечити певною кількістю зброї. Тобто військовий, дипломатичний, економічний і політичний примус. Плюс Курська операція, яка показує, що можна ефективно працювати, зокрема на території Росії, приносячи і масштабуючи там війну», — каже Подоляк.

«Якраз саме неправильний фінал цієї війни призведе до ескалації ситуації не тільки у Східній Європі, а й у Європі загалом, і це очевидно для наших західних союзників, — впевнені в Офісі президента України. — Інше питання — бюрократія, швидкість ухвалення рішень, готовність реально перестати ховатися за міфічними «червоними лініями», точніше міркувати про них»,  — пояснює Подоляк розв’язку «ключової головоломки» мирних переговорів з Путіним.

Москва не хоче гуманітарних коридорів з Курської області

У Кремлі заявили, що Росія не дасть гарантії безпеки Міжнародному комітету Червоного Хреста відвідати контрольовані Україною населені пункти Курської області. За словами Пєскова, ініціатива Києва запросити МКЧХ «є провокацією». 17 вересня він вже заявив, що не чув про звернення жителів міста Суджа з проханням про гуманітарний коридор. 

НАСПРАВДІ, навіть цілий депутат Держдуми РФ Кузнєцов ще 13 вересня звернувся до президента МКЧХ з проханням організувати гуманітарний коридор для евакуації. Він заявив, що про це його попросив священник від імені 90 сімей Суджанського району. Кузнєцов пише, що на зайнятих територіях Курської області перебуває щонайменше 698 мирних жителів.

А 4 вересня в російській соцмережі «ВКонтакте» була опублікована петиція до Путіна за підписом Дани Сапралієвої, яка стверджує, що її рідні з села Гуєве в Суджанському районі не виходять на зв’язок з 6 серпня, коли в Курську область зайшли ЗСУ. За словами Сапралієвої, таких сіл багато: Борки, Плехове, Російське Порічне, Черкаське Порічне, Мартинівка, Спальне. Автор петиції закликає відкрити для них «зелений коридор». На момент публікації петицію підтримали майже 2500 осіб.

Ще одне відкрите звернення родичів жителів Курської області з’явилося минулого тижня. Його автори побоюються, що якщо ЗСУ почнуть оборонятися в Суджі від російського контрнаступу, шансів вижити у мирних жителів не буде: «Ми, родичі людей, які опинилися на території бойових дій, просимо сприяти якнайшвидшій організації гуманітарного коридору для вивезення мирного населення. Ми просимо офіційних осіб РФ та України почати переговори про евакуацію», — йдеться у відкритому листі. Його підписали 90 сімей.

Київ, нагадаємо, заявив, що гуманітарний коридор можливий, але потрібен запит від Москви, який поки не надходив. Зважаючи на слова Пєскова, що це «провокація», ніяких дозволів на це ніхто не дасть. І не тому, що він нібито «не чув про такі звернення», а тому, що це абсолютно не вписується в картинку «СВО йде за планом». Бо гуманітарні коридори, евакуація та біженці — це ж виключно про Україну 2022-2023 років, а не про путінську Росію 2024-го. І все це, навіть, попри його наратив про «бандитів в Курській області», який пропаганда щоденно і натхненно вигадує та просуває.

Жовто-блакитний Ленін поки що не дістався Росії

Про один із таких «бандитських», підкріплених відповідним фото, активно писали російські (і не тільки) ЗМІ. Мовляв, «ЗСУ пофарбували пам’ятник Леніну в Курській області в кольори українського прапора». Ще й на постаменті написали: «Слава Україні — героям слава!». Цей знімок публікували Telegram-канали, користувачі Facebook, X та інших соцмереж.

НАСПРАВДІ, це брехня. Ще в серпні 2014 року, українські ЗМІ активно розповідали про перефарбування пам’ятника Леніну у Великій Новосілці Донецької області. Стверджувалося, що це зробила ініціативна група з-поміж місцевих жителів. Спочатку напис «Слава Україні — героям слава!» на постаменті мав інший вигляд, але, як пише «Проверено. Медиа», судячи зі зробленої в лютому 2015 року фотографії, використаної в публікації Associated Press, згодом він набув такого самого вигляду, що й на знімку з нібито Курської області. І вони дійсно схожі.

Таким чином, знімок було зроблено не пізніше лютого 2015 року в Донецькій, а не в серпні-вересні 2024-го у Курській області, як про це брехливо повідомили російські та інші ЗМІ. «Жовто-блакитний Ленін» поки що не дістався Росії.  

Проте питання її декомунізації (насамперед, ментальної, бо ці пам’ятники за великим рахунком і там нікому не потрібні) — на порядку денному. Росіяни ще дякувати за це будуть.

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело