Семінаристи КТДС здійснили візит до Лук’янівської в’язниці
20 вересня 2024 року, брати VI курсу Київської Трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ, в межах курсу з пенітенціарного служіння відвідали Лук’янівську в’язницю, яка знаходиться в місті Києві.
Семінаристи мали нагоду побувати в кількох корпусах Лук’янівської в’язниці, де їм було показано як саме організоване життя ув’язнених. Одним із найважливіших моментів стало відвідування екуменічної каплиці, де щонеділі отець-капелан Костянтин Пантелей служить Божественну Літургію для персоналу, а також увʼязнених.
Одним із найбільш зворушливих моментів цього візиту стала зустріч семінаристів з неповнолітніми ув’язненими. Молоді люди, які через різні життєві обставини опинилися за ґратами, часто відчувають себе забутими та відрізаними від зовнішнього світу. Семінаристи звернулися до них з теплими словами підтримки, закликаючи не втрачати віру, навіть у найскладніших обставинах.
«Тримайтеся у доброму, — наголошували брати. Не втрачайте віри та надії. Це час, який ви можете використати для свого внутрішнього збагачення. Читайте добрі книги, відкривайте для себе Святе Письмо, і це допоможе вам знайти новий шлях у житті». Ці слова мали на меті не лише підняти моральний дух молодих ув’язнених, але й дати їм надію, що зміни можливі, якщо вони знайдуть силу вірити в себе та Божий промисел.
Візит до Лук’янівської в’язниці став для семінаристів не лише практикою пенітенціарного служіння, але й важливим духовним досвідом. Побачивши життя ув’язнених на власні очі, вони відчули важливість своєї майбутньої праці як душпастирів. Це служіння є не лише допомогою тим, хто переживає наслідки своїх вчинків, але й можливістю показати їм інший шлях — шлях покаяння, відновлення та віри в Боже милосердя.
Довідка:
Пенітенціарне служіння — це особлива галузь душпастирської праці, яка спрямована на духовну опіку та підтримку тих, хто перебуває у виправних установах. Це служіння базується на розумінні, що кожна людина, незалежно від свого життєвого шляху та помилок, має гідність та право на покаяння і духовне відновлення. Капелани, які працюють у тюрмах і колоніях, допомагають ув’язненим не втрачати віри в Бога і самих себе, нагадуючи, що навіть у темряві можна знайти світло Божої любові.
Священники, які служать у таких місцях, не лише проводять Літургії та молитовні служби, але й займаються індивідуальною роботою з ув’язненими. Це передбачає духовні бесіди, сповіді та молитву. Особливістю такого служіння є те, що священники часто стають для ув’язнених єдиним джерелом моральної та духовної підтримки, допомагаючи їм віднайти сенс життя та надію на краще майбутнє.
За матеріалами: Медіа-центр КТДС
Фото: о. Костянтин Пантелей