#FightForUkraine

Павло Чайка народився 1988 року у містечку Рожище на Волині, у родині медиків. З дитинства мріяв бути військовим, тому вступив у Волинський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою.

У 2007 році вступив на строкову службу в 79-ту окрему аеромобільну бригаду в Миколаєві. Згодом служив на контракті у цій бригаді. З 2009 року служив у спецпідрозділі міліції «Беркут», однак вирішив повернутись на десантну службу.

Російсько-українська війна для Павла Чайки розпочалась у березні 2014, коли миколаївських десантників перекинули на прикриття адміністративної межі з Кримом.

Під час боїв за Красний Лиман підрозділ Чайки потрапив у засідку, росіяни заблокували захисників і обстрілювали їх із трьох сторін, Павло тоді отримав уламкове поранення. Однак зміг вивести свій підрозділ з оточення на трофейних вантажівках.

Згодом були важкі оборонні бої за Зеленопілля, участь в обороні Донецького аеропорту та участь в боях за Дебальцеве.

За свої подвиги Павло Чайка отримав офіцерське звання молодшого лейтенанта та став одним з трьох перших кавалерів ордену «За мужність» усіх трьох ступенів в історії України.

Певний час служив в Головному управлінні розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ. Активно займався іміджевими кампаніями щодо ЗСУ, зокрема брав участь у Марафоні морської піхоти США та Віденському балу в Києві.

Помер під час ДТП на Волині у вересні 2024 року.