Щоб мінімізувати ризик занесення грипу птиці в особисті домогосподарства необхідно дотримуватись таких обов’язкових заходів:

птицю утримувати ізольовано (у закритих приміщеннях, критих вольєрах тощо);

не допускати вільного вигулу на вигонах, водоймищах тощо;

не допускати контакту домашньої птиці з дикою птицею, територія проживання та харчування якої тією чи іншою мірою пов'язані з людиною (ворони, голуби, горобці, синиці, сойки, галки, граки та інші) та особливо з дикою перелітною птицею;

проводити ретельну очистку пташника (2-3 рази на тиждень), побілку стін та сідал;

з метою проведення необхідних профілактичних заходів, інформувати державну ветеринарну службу про наявність птиці;

на вимогу спеціалістів ветеринарної медицини надавати домашню птицю для проведення клінічного огляду;

проводити термічну обробку кормів перед згодовуванням;

дотримуватися правил особистої гігієни при догляді за птицею (змінювати одяг та взуття, мити руки з милом, патрати в рукавичках);

для специфічної профілактики використовують атенуйовані або інактивовані вакцини.

Нагадаємо, грип птиці – гостре високозаразне вірусне захворювання, яке характеризується пригніченням, ураженням респіраторних органів і шлунково-кишкового тракту. У результаті захворювання птахи гинуть.

Джерелом інфекції є хвора і перехворіла птиця, а також водоплавна птиця без клінічних ознак захворювання. Дикі качки, крячки, лебеді, чайки та інші види перелітної птиці, чутливі до вірусу грипу птиці, є переносниками та природним резервуаром інфекції.

Збудник хвороби – РНК-геномний вірус, який у диких птахів не викликає масового захворювання та важких симптомів, проте, серед домашньої птиці може викликати гострий перебіг захворювання та загибель. Вірус виділяється у навколишнє середовище зі слиною, носовим секретом і послідом. Вірусоносійство у птахів, які перехворіли, триває 2-3 місяці та більше. 
Інкубаційний період триває 1-7 днів. У окремих випадках – від декількох годин до 7 діб і більше.

 Шляхи передачі та розповсюдження:

Мігруючи, перелітні птахи переносять вірус у нові місця.

Хворі, а також перехворілі птахи виділяють вірус із витіканнями з носової і ротової порожнин, фекаліями, яйцем.

Зараження домашньої птиці відбувається у забруднених виділеннями хворої птиці приміщеннях, через гнізда, вигули, при контакті із контамінованими предметами догляду, а також трупами або тушками забитої птиці, не знешкодженими відходами забою, яйцями.

Поширення інфекції серед птахів збільшує ймовірність прямої її передачі людям при безпосередньому контакті з інфікованими (або мертвими) дикими (або свійськими) птахами або через заражену землю та воду.

Мігруючі водоплавні птахи – основне джерело вірусу в природі, вони є резервуаром вірусу та менш чутливі до інфекції.

Клінічні ознаки: 

Загальні для всіх видів птахів: відмова від корму і води; підвищення температури тіла; пригнічення; порушення координації рухів, парези, паралічі; риніт; кон’юнктивіт.

У курей: ціаноз шкірних покривів (зміна кольору гребеня, борідок і кінцівок); набряк підклювного простору; підшкірні геморагії (крововилив) на кінцівках; діарея; зниження виробництва яєць; кашель і чхання.

У водоплавних птахів: нервові явища (викривлення шиї, відсутність реакції на зовнішній подразник, кругові рухи); помутніння рогівки; сліпота.

У бройлерів клінічні ознаки високопатогенного грипу менше виражені, ніж у інших видів і характеризуються пригніченням, сонливістю, відсутністю апетиту та підвищеною летальністю. Також спостерігаються набряки голови та шиї, ознаки ураження нервової системи, зокрема викривлення шиї та атаксія.

Клінічні ознаки грипу індиків залежать від патогенності збудника, віку птиці та інфікування збудниками інших хвороб. При зараженні високопатогенними штамами грипу відмічається раптова загибель птиці, знижується або припиняється яйцекладка, з'являються бронхіальні хрипи і крепітація в легенях, глухий, болючий кашель, синусити, набряки голови, депресія, діарея. Смертність досягає 80-90%.

Алгоритм дій власників птиці при виявленні ознак захворювання: при ознаках захворювання чи незвичній поведінці птиці, у випадку масової загибелі, необхідно терміново сповістити Коростенське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області або лікаря ветеринарної медицини, який обслуговує ваш населений пункт.

 

В. о. начальника Коростенського районного управління Головного управління                           Держпродспоживслужби в Житомирській області                                                                               Андрій ВАСЯНОВИЧ

 

 

 

Джерело