Яких українців зібрався «звільняти» Прілєпін?

Відомий пропагандист Захар Прілєпін, якого в Росії вважають письменником, в інтерв’ю «Комсомольськой правде» заявив: «Я за те, щоб українські регіони, які очевидно проросійські і мають високі шанси легко до нас адаптуватися – це Харків, Миколаїв, Одеса, плюс-мінус лівобережжя Дніпра, ми не залишили напризволяще на наругу і повну дерусифікацію».

НАСПРАВДІ, «проросійськість» цих регіонів з лютого 2022 року вже давно не очевидна навіть для Москви. І мова не лише про те, що переважна більшість мешканців південних та східних регіонів України ставляться до росіян «дуже негативно».

У наративі про «єдиний народ» заплуталися вже й самі мешканці РФ. Вони запитують (і зовсім не риторично): «Якщо українці, росіяни і білоруси – це один народ, а з іншого боку, у Харкові-Одесі, за словами Прилєпіна, – «наші», то чому їх негайно потрібно звільнити від українців, які «один народ із нами»? Тобто, ми один народ, але всередині нас є ще «один народ», який стогне під п’ятою іншого «одного народу», а тому підлягає звільненню від нього?». Розплутати цей вузол питань засобами формальної логіки неможливо.

Втім, нічого нового Прілєпін не сказав. Для нього та йому подібних «відродження імперії» стало ідеєю-фікс. Саме тому у Москві відкрито кажуть, що казахів та узбеків також «вигадав Ленін», а той таки Прілєпін пропонує приєднати Узбекистан до Росії.

Висновок простий: путінсько-прилєпинський «русский мир» – це підготовка до наступної війни. Тому питання про те, де і коли вдасться зупинити Москву важливе не лише для України і Заходу, а й для всього так званого «ближнього зарубіжжя», на яке у Кремлі дивляться виключно через оптику імперського реваншизму.  

Москва штурмує Астану щодо БРІКС

В цьому контексті цікава остання спроба московського штурму Астани з приводу вступу Казахстану до БРІКС. Росія, нагадаємо, позиціює цю організацію в якості «альтернативи колективному Заходу». При цьому самі країни-члени БРІКС ставляться до ініціатив РФ досить «акуратно».

Проте Росія не полишає спроб втягнути до об’єднання ще й Казахстан, причому у форсованому режимі, бо незабаром у Казані починається саміт БРІКС. Саме тому різноманітні російські «експерти» заздалегідь кинулися готувати інформаційне поле.

НАСПРАВДІ ж, подібні фантазії спростував одним потужним ударом прессекретар президента Казахстану Берік Уалі. За його словами, Касим-Жомарту Токаєву надходили пропозиції щодо вступу до БРІКС, однак, наразі, з огляду на національні інтереси, він надає пріоритет ООН «як універсальній та безальтернативній організації, в якій можна й потрібно обговорювати всі актуальні міжнародні проблеми».

Можна згадати, як рік тому все той же Токаєв зазначив з приводу ШОС (ще одна організація, з якою носиться Путін), що «за 20 років у ній так і не було реалізовано жодного великого проєкту». 

Все це свідчить про те, що «нова архітектура євразійської безпеки» у вигляді ШОС чи БРІКС явно не працює. Втім, Москва вперто не хоче цього визнавати, ігноруючи навіть прямі офіційні відмови з боку того ж Казахстану, спільний кордон з яким, нагадаємо, у РФ найдовший. Бо Астана чітко розуміє, до чого ця спільність може зрештою призвести.

«Смішарики» йдуть на інформаційну війну

Іншою пострадянською країною, якою зараз так переймається Росія, є Молдова, де скоро відбудуться президентські вибори, а одночасно з ними ще й плебісцит щодо вступу до ЄС. Не знаючи, як ще втрутитись у справи незалежної держави, у Москві навіть використовують мультфільми.

Так, нещодавно прокремлівські Telegram-канали поширили пропагандистський мультфільм, у якому жителів Молдови переконують не голосувати за вступ до ЄС, а прихильників євроінтеграції порівнюють з віслюками.

Аргументація така: «Важка праця призводить таких віслюків, як Україна і Молдова, до виснаження і вимирання, а обіцяну морквину вони так і не отримують». Закінчується відео риторичним питанням-закликом: «Хіба ви мріяли стати віслюками? Чи ви громадяни і здатні сказати: «Ні – ЄС, так – Молдова»?»

Ролик опублікували не тільки молдовські прокремлівські канали й різноманітні російські «царьгради», а й відома проросійська українська журналістка Діана Панченко, яка написала: «Ми в Україні це проходили, тому мені зрозуміло».

НАСПРАВДІ, відео зроблено в манері популярного дитячого мультсеріалу «Смішарики» й озвучено голосом, схожим на одного з головних акторів російського дубляжу Михайла Черняка. Але сам він повідомив проєкту «Агентство», що не озвучував це відео, припустивши, що його голос відтворено за допомогою нейромережі.

Крім того, автори відео про віслюків навмисно намагалися використати улюблений дітьми та дорослими образ, «який зазвичай щось роз’яснює в добрій манері старшого товариша». Ну а вибір саме на «Смішариків» впав тому, що їх дивляться не лише діти, але й чимало дорослих.

Тимчасом корпорація Meta, якій належать соцмережі Facebook та Instagram, видалила мережу групових акаунтів, орієнтованих на російськомовних мешканців Молдови, за порушення політики компанії. Загалом Meta видалила сім акаунтів у Facebook, 23 сторінки, одну групу і 20 акаунтів в Instagram.

Компанія заявила, що фейкові акаунти публікували критичні висловлювання щодо президентки Молдови Санду, проєвропейських політиків, тісних зв’язків між Кишиневом та Бухарестом, а також підтримували проросійські партії в Молдові.

А Національна слідча інспекція Молдови заявила, що заблокувала 15 каналів у Telegram і 95 чат-ботів, які пропонують виборцям гроші за голосування «проти» на референдумі про членство в ЄС.

Отже, Кремль продовжує грати у передвиборчу «мафію» в Молдові. Але, судячи з усього, ніякі пропагандистські «смішарики» Путіну не допоможуть.

«Православний» важіль в руках Москви вже не працює

Релігія є одним із головних мотивів, на якому спекулює російська пропаганда, просуваючи наратив про «єдиний народ». Вигадати по цій темі щось справді нове вже неможливо, але Москва не полишає спроб. І ось вже пропаганда просуває тезу про те, що незабаром «православ’я в Україні піде в підпілля».

НАСПРАВДІ, те, що «режим Зеленського законодавчо заборонив православ’я» – це відомий і давно спростований фейк.  

Переважна більшість українців справді відносять себе до парафіян або прихильників Православної церкви. Це підтверджують і результати нещодавнього опитування Київського міжнародного інституту соціології. Але 56% опитаних асоціюють себе саме з ПЦУ, тимчасом до УПЦ, тобто української філії РПЦ, себе зарахували лише 6% респондентів. 

Як бачимо, використати релігійний важіль важелем у Москви не вийшло. І це цілком природно, адже українські православні давно зрозуміли, що УПЦ/РПЦ – це вже давно не про християнство, а виключно про «путініанство». 

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело