Великомученика, святого Дмитрія 1Кр 15,39-45; Лк 4,31-36 (о. д-р Турконяк Р.) Храм Положення пояса Богородиці, Львів 26.10.2024.

Святий апостол Павло, щоб легше уявити воскресіння людей, вдався до способу порівняння тіл людей, тварин, риб та птахів. Усім відомо їхню велику різницю, яку легко зауважити. І він не затримався на цьому порівнянні, бо керував увагу на небесні тіла, про які мало знаємо, але скільки можемо сягаємо оком й бачимо різні зорі на небі, місяць та сонце. Велику решту тіл в небесних просторах не досягаємо очима, про них нам розповідають астрономи, які користуються потужними телескопами, вивчають й оглядають їх далеко віддалених від землі, зрештою, які втікають у невідому далечінь? Колись виступав ерудований астроном і пояснював, що вчені припускали – відносно існування матерії, в якій стався вибух, а матерія розділилася і почали рухатися утворені небесні тіла, за версією вчених, рух тіл від центру вибуху мав би зупинитися, а вони, наперекір, втікають у невідому далечінь, що телескопи втрачають їх з поля зору… Вчені попали в знічев’я!? А святий апостол стверджує про воскресіння мертвих, про воскресіння людських тіл, які Господь у свій час воскресить й люди житимуть у радості або нещасливі – вічно!

Святий апостол Лука описав подію в багатому місті Капернаумі, (поселення Наума) на березі Тиверіадського озера. Ісус увійшов у синаґоґу й навчав присутній народ. Там знайшовся чоловік, якого посідав демон, якому не сподобалося навчання Христа. Диявол кричав устами чоловіка: «… що тобі до нас, Ісусе Назарянцю? Чи ти прийшов, часом, вигубити нас? Я знаю, хто ти, – Святий, Божий» (Лк 4,34). Демон пізнав Ісуса, його силу, вбачав у Христі ворога й висловлювався не лише за себе, але у множині горлав, щоб Ісус залишив їх, демонів. Мав страх перед Богом, демон відчував свою слабість й панування Господа над ними. Не висловлювався про себе, але відразу боронив усіх демонів: «Облиш, що тобі до нас…» Нечистий став називати Ісуса: Святий Божий, а Господь заборонив йому й наказав замовкнути. Ісус не вступав в розмову з демоном, не просив його, а розпорядився і злий дух кинув чоловіком, вийшов з людини, не наніс жодної шкоди. Присутні у синаґозі такого ще не бачили, перешіптувалися зі страху між собою, дивуючись владі й силі Ісуса. Пам’ятаймо про злобну дію демонів, які нас не люблять і трудяться над тим, щоб губити людей у вічному вогні. Вони бажали б погубити всіх людей, подібно до російського лідера, який горить люттю проти українців. Не забуваймо на силу Господа, який легко долає всю диявольську потужність; Ісус відкупив нас своєю дорогоцінною кров’ю, помираючи на хресті. Бог любить нас, а диявол – ненавидить, бо він не вміє любити, лише спокушати та мучити! Тримаймося Господа, дорожімо Спасителем, бо він володіє непереможною силою!

Сьогодні празник святого великомученика Дмитрія, який був сином чиновника, римського проконсула у Тессалоніках (Солуні). Тому що це було третє століття, коли тривало жорстоке переслідування християн, його батьки були таємними християнами. Коли ж помер батько Дмитрія, а імператор Галерій Максиміян переконався в освіченості та військових здібностях сина, призначив Дмитрія, на місце батька, проконсулом в Солунському окрузі (305р). Завданням Дмитрія було боронити місто від ворогів та переслідувати християн. Дмитрій, повернувшись після імператорського призначення чиновником в Солунь, не переслідував християн, навпаки, був сповίдником Христа. Християнство Дмитрія розлютило імператора. Дмитрій готувався до зустрічі з Максиміяном, наказав своєму слузі Луппу, щоб той роздав його майно бідним людям, а сам, віддаючись молитві та постові готувався до зустрічі з імператором. Дмитрія покликали до Максиміяна – він спокійно та відважно став перед імператором. Віра Дмитрія у правдивого Бога була протиставлена суєті римського багатобожжя. Дмитрій не злякався погроз імператора, не дорожив своєю посадою, визнавав правдивого Бога, якому вірно служив, не лякаючись лютих мук. Дмитрій опинився у в’язниці, а імператор насолоджувався гладіаторськими виступами силача Лія. Цей атлет кидав християн на списи воїнів з помосту. Якийсь хлопець, християнин Нестор, просив Дмитрія благословення, щоб вийти на арену для боротьби з поганином. Нестор отримав благословення з в’язниці і появився на сцені як християнин, який боровся з вбивцею-язичником Лієм та усім поганством. Нестор, юнак, легко підніс вверх велетня Лія та жбурнув на списи воїнів, де той, стікаючи кров’ю, помирав. Задоволення імператора закінчилися, він наказав вбити Нестора та послав воїнів у темницю, щоб списами вбили Дмитрія. Імператор вбив тіла мучеників, але не вбив їхнього духа любові до Бога та вірності Господу. На Утрені молимося такими словами про великомученика Дмитрія: «… ти твердо показам спротив мучителям, тому тебе Владика прийняв» (п. 1, стих).

Сьогодні молимося, також про благословення для отця Дмитра Гриника, який святкує празник свого покровителя та ювілей 40-го року життя. Дякуємо Господу, що покликав до життя Гриника Дмитра, дарував йому тайну священства та благословив його нашій спільноті!

Господи, благослови цього благоговійного священника Дмитра, даруй йому силу духа, стійкості характеру, доброти серця та доброго здоров’я для служіння святій Церкві!

Джерело