27 жовтня у Шернфельді (Німеччина) владика Володимир звершив Божественну Літургію, під час якої уділив ієрейські свячення диякону Андрієві Хробакові, випускнику Східної колегії в м. Айхштетт.

Під час проповіді на Божественній Літургії владика Володимир звернув увагу на те, що сьогоднішня євангельська сторінка, у якій описано зцілення біснуватого, дуже багата на різні символи і спостереження. Але їх вжито не для того, щоб нас налякати. Владика пропонує подивитися на біснуватого до і після зцілення.
«Згідно релігійного переконання ізраїльського народу, людина, яка не знала, хто вона є, була позбавлена святості, – пояснив Владика. – Бо така людина не могла виразити свою віру в Бога Творця. Він не може відчути і свідчити, що є люблений Богом».

Владика сказав, що на прикладі рис біснуватого ми бачимо, який ланцюг проблем тягне за собою грішне життя. Навіть коли нам здається, що ми не маємо жодних спільних рис з біснуватим, ми все ж маємо певні схильності, узалежнення чи вади, через які тратимо зв’язок зі своїм тілом, а відтак – віддаємо нашу свобідну волю (подарунок Творця) – комусь іншому. «Коли людина втрачає зв’язок з Богом, Церквою, тим самим втрачає сенс життя, – наголосив Владика. – Така людина стоїть більше на стороні смерті, ніж життя. Тоді тяжко вірити в спасіння. Ми можемо собі легковажити постом, опустити раз, другий Святу Літургію… Тоді віддаляємося від Бога. Або кажемо, що нема сили, втомлені. А звідки тоді брати силу? Зустріч з Ісусом звільнила чоловіка від його великої проблеми, дала йому силу жити. Біснуватий після зцілення був при розумі. Став особою, людиною».

Наприкінці проповіді Владика зауважив, що зцілений чоловік захотів піти з Ісусом, стати Його учнем. Але Христос каже йому повернутися додому і розповісти, що з ним сталося: «Не йдеться про популізм, а свідчення, як Бог діє в нашому житті. Свідчити – означає виявляти те, що є в мені всередині. Зцілений чоловік проповідує, що Ісус зробив для нього, стає новозавітнім місіонарем. Напевне, він не одного застерігав перед помилками і упадками. А, можливо, цей чоловік хотів лишатися біля Ісуса, щоб бути Його найближчим учнем. Можна сказати, він сам себе кличе йти за Христом. Але Ісус його відсилає. Не хоче його лишати залежним від себе, дарує свободу. Не в рабстві, а в свободі людина повинна проповідувати Бога. Бог християн є Богом для людини. Такого Бога бракувало поганам, зокрема в Гаразинському краї. Кожне покоління людей потребує Бога. Тому Церква посилає сьогодні співбрата Андрія, щоб Його проповідувати. Священик взятий з народу і посланий до народу. Неможливо проповідувати чи свідчити про когось, кого не знаєш. Тому дуже важливо є бути закоріненим в Божу любов і присутність».

Після священичого рукоположення Владика Володимир привітав з 75-річним ювілеєм ректора-засновника Східної колегії отця-архимандрита доктора Андреаса Тієрмайєра. Йому було зачитано привітальну грамоту Митрополита Ігоря.

Джерело