Дорогі українці, українки!

Сьогодні я хочу звернутися до наших партнерів щодо одного з базових елементів миру.
Україна завжди радіє, коли вдається повернути з російського полону наших людей. Повернути додому. Воїнів, цивільних. Це надзвичайно складно, але ми робимо все, що можна, щоб обміни відбувались. 

Проте найскладніше повертати не дорослих, а дітей. Маленьких українців, які вкрадені в рідних. Дітей, які вивезені з тимчасово окупованої нашої території – вивезені в Росію. І яких Росія намагається сховати.

Ніхто сьогодні не скаже точно, скільки їх. Ми знаємо про десятки тисяч. 

Це й зовсім маленькі діти, і підлітки. Ті, у кого є рідні в Україні. І ті, чиї рідні, на жаль, загинули від російських ударів.

Іноді щастить, і діти самі можуть вийти на зв’язок із волонтерами, правозахисниками чи своїми родичами в Україні. Але більшість росіяни просто позбавляють будь-яких засобів зв’язку, забирають та знищують документи дітей, відправляють їх у чужі російські сім’ї. В неволі не те що роки, а кожен день має значення. І так само має значення кожне зусилля, яке допомагає звільняти наших людей. Цього тижня в Канаді відбулась конференція щодо пункту Формули миру, який присвячений саме такому нашому завданню – повернути додому всіх українських полонених, усіх наших депортованих і вкрадених українців. Участь у конференції взяли понад 70 держав та міжнародних організацій. Є повна підтримка для наших людей, для нашої держави та для нашої мети. Кожен обмін полонених – це досягнення. Кожна дитина, яка повернулась додому в Україну, – це щастя. Але всіх – всіх маємо повернути.

Працює наша ініціатива Bring Kids Back UA. Разом із нами для цього Об’єднані Арабські Емірати, Катар, Ватикан – країни-посередники – та багато інших країн. 

Ми хочемо справжнього миру для України – для нашої землі та для всіх наших людей. І це справедливо. Справедливо – повернути додому всіх, кого війною хотіли дому позбавити. Мир має бути надійним. 

Я дякую всім, хто допомагає Україні!

Слава Україні!

Джерело