У суботу, 2 листопада, у селі Стриганці, Єзупільського протопресвітеріату, відбулися вечірні молитовні чування. Цього місяця моління очолив Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

Розпочалися суботні моління з урочистої зустрічі Архієрея, а відтак всі присутні вирушили Хресною дорогою, яка стація за стацією, наближала вірних до місцевого храму Пресвятої Трійці.

Зайшовши до святині, опісля урочистого переодягання Єпископа, розпочалася Архієрейська Божественна Літургія. У часі моління, присутні мали можливість приступити до Святої Тайни Покаяння, а відтак прийняти до серця Тіло й Кров Спасителя.

Під час Літургії Владиці Миколі співслужили чисельно зібрані душпастирі Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, зокрема парох храму села Стриганці — о. Богдан Веприк.

У часі проповіді Владика Микола роздумував над уривком з Євангелія, у якому йшлося про зцілення паралізованого. Поміж іншим Архієрей звернув особливу увагу на кількох осіб, які допомогли хворому чоловіку, принісши його до Ісуса: «Ми не знаємо скільки там було людей, не знаємо їхніх імен, не знаємо хто вони були. Але ми знаємо, що ці люди мають велику віру у Господа. Вони знали, що якщо цього розслабленого вони принесуть до Ісуса, Він точно його оздоровить. Саме так і сталося. Ісус, побачивши їхню віру, каже до розслабленого: «Кажу тобі: встань, візьми твоє ліжко та й іди додому». Кожен із нас має свої слабкості. Правдоподібно, що кожен із нас має свій параліч. І він ймовірно не фізичний, а інший — це щось, що нам не дозволяє самостійно прийти до Ісуса. Який щасливий цей розслаблений із Євангельської оповіді, що має поруч людей, які принесли його…».

Владика Микола також ствердив, що ми є дуже щасливими, якщо поруч маємо друзів, які в потребі могли б принести нас до Ісуса, й зі своєї віри довірити нас Йому. 

«Нам сьогодні треба вчитися від цих людей, які беруть чоловіка і приносять його до Ісуса. Ми не знаємо чи воля паралітика була такою, Євангелист нам цього не каже. Однак, його друзі бачать потребу і знають, що тільки Ісус може його зцілити. Цікавим та важливим є ще один момент — Ісус як правдивий лікар душі і тіла звертає Свою увагу на те, щоб оздоровити паралітика духовно, відпускаючи гріхи, а тоді вже каже: «Бери своє ліжко і йти додому». Ми сьогодні, дорогі в Христі, прийшли до Ісуса самі, своїми ногами, щоб подякувати, щоб просити за тих, які через свої перешкоди поки не можуть прийти до Ісуса. Просімо також, щоб наша віра зростала, щоб довіра до Ісуса не залишилася тільки на словах, але й проявлялася у наших вчинках, у наших ділах, бо віра без діл мертва», — закликав проповідник.

«Нехай Господь вислухає наші молитви й дарує мир у наші серця, у наші родини, села й міста. Дарує мир закінчення цієї війни. Нехай Пресвята Богородиця — матір Божа й наша Мати, опікується нами, покриває нас Своїм материнським омофором», — промовив Владика на завершення проповіді.

Опісля Літургії відбулося освячення ікони Стриганецької Божої Матері та дзвонів. А відтак вірних поблагословили святими мощами та помазали освяченим єлем.

Звертаючись до молільників, парох парафії о. Богдан Веприк найперше щиро подякував Захисникам за оборону держави, яка дає можливість зібратися у храмі для спільної молитви. Отець Богдан також склав подяку Архієрею за візит у парафію, а вірним за спільну молитву. Відтак у храмі лунало Многоліття.

Насамкінець присутні мали змогу приклонитися до ікони Стриганецької Божої Матері. 

Завершилися чування спільною молитвою за Україну «Боже Великий, Єдиний».

Департамент інформації івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

Джерело