Починаючи час передріздвяного посту — час очікування на народження між нами нашого Спасителя, оглядаючи тисячу днів боротьби України за нашу свободу, приймімо зерно Божого Слова, Божої сили, Божої надії! І скажімо собі й світові разом з апостолом Павлом: «Уже не я живу, але Христос живе в мені». Вставаймо і крокуймо разом до перемоги Божої сили над людською ницістю і України над несправедливим російським нападником!

До цього закликав Блаженніший Святослав, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви, у проповіді у 21-шу неділю по Зісланні Святого Духа. 17 листопада Предстоятель очолив Архиєрейську Божественну Літургію в Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві. Із ним співслужив владика Андрій Хім’як, єпископ-помічник Київської архиєпархії.

У проповіді Блаженніший Святослав пояснив глибокий зміст притчі про сіяча. Він наголосив, що «в першій фразі цієї притчі — „Вийшов сіяч сіяти своє зерно“ — міститься зародок усієї євангельської розповіді, яку ми сьогодні чуємо. Говорячи про сіяча, Христос говорить про себе самого». Проповідник додав, що «слухаючи про того сівача, який вийшов сіяти, ми бачимо самого Бога, який починає діяти в особливий спосіб в історії спасіння людини».

Окреслюючи час сівби, Предстоятель пояснив, що «це період між першим і другим приходом нашого Спасителя. А з іншого боку, цей час сівби Божого Слова в наше серце і життя — це момент нашого земного часу».

Блаженніший Святослав зазначив, що «коли хтось засівав свої поля, мабуть, дуже обережно намагався вкласти насіння лише в добру землю». Натомість сіяч з Євангелія «сіє і на дорогу, і між каміння, і між тернину, сіє й на добру ріллю. Він не шкодує того Слова».

«Господь, який приходить до людини, приходить до всіх людей, промовляє, говорить, стукає до кожної людини, не зважаючи на її походження, соціальний стан, освіту чи здатність слухати й розуміти це Боже Слово. Господь Бог хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до пізнання повноти істини», — зауважив Глава УГКЦ.

Він також зазначив, що «те зерно — це особливий вид добра, який Господь Бог вкладає в людину. Це Його сила, Його Слово, — так нам сьогодні сам пояснює Господь і Спаситель, — який у собі несе зародок вічного життя і воскресіння».

«Сьогодні Господь засіває серед людей зародок вічного життя, який лише чекає моменту й умов, щоб прорости й дати нам життя вічне у повноті», — наголосив Блаженніший Святослав.

Він нагадав, що «коли є вологість і тепло, насіння саме проростає, але якщо немає доброго ґрунту, ця рослина не має звідки взяти простір для свого життя».

«Ми з вами сьогодні покликані тим Божим Словом бути доброю ріллею, щоб те вічне життя, яке сьогодні дає нам Господь своїм Словом, не втратити, не змарнувати, але в ньому зростати. І таким чином сповнити ту надію на воскресіння, яку сьогодні в нас засіває наш Господь і Спаситель», — додав Проповідник.

Блаженніший Святослав нагадав, що «за кілька днів будемо переживати тисячний день великої війни», і «багато хто намагається оглянутися назад і побачити, як ми прожили ці тисячу днів». Цей недільний ранок, коли Київ і вся Україна пережили ще один масований ракетний удар, за його словами, «особливо дає нам можливість заглибитися й побачити всю трагедію цих тисячі днів».

«Це були тисяча днів крові, смерті, болю, руйнування і нищення. Але сьогодні, у світлі Божого Слова, ми можемо побачити ще один вимір цієї дійсності, — підкреслив Глава УГКЦ. — Це були тисяча днів надії, тисяча днів сівби, коли сам Господь вийшов на землю України, щоб засіяти нас своїм Словом, своєю силою, своєю надією. Це Він засіяв посеред нас зерна віри й довір’я до Бога, зерна любові до Бога й Батьківщини, зерна героїзму і неперевершеної стійкості, зерна незламності та віри в силу добра, які ніхто у нас не зміг викрасти. Це Він дає нам сили стояти, боротися і перемагати. Завдяки Божій силі ми з вами стоїмо і перемагаємо».

За його словами, той, «хто був подібний до кам’янистої дороги, і в кого ворог вкрав слово надії, зрадив і втік з України. Хто не надав належної уваги Божій допомозі, яку Бог посилає людині, а покладався лише на людські зусилля чи на якісь інші угоди та калькуляції, розчарувався й зневірився». За його словами, в таких людях тернина заглушила Божу силу, не давши їй можливості проявитися. «Хто думав, що швидко, в один момент, як кліком комп’ютерної програми, все розв’яжеться, теж, мабуть, пережив спокусу і втрату надії», — додав Глава Церкви.

«Але той, хто вірив у Бога, який завжди на стороні невинної жертви, хто жив у молитві, хто не перестає молитися й просити у Бога його сили та допомоги, — той не розчарувався, не втомився, не здався, а несе у собі зерно надії. Це ті, що „чувши слово серцем щирим, добрим, його держать і дають плід у терпінні“. Скільки того зерна Божого Слова надії зродилося у нас в цих останніх тисячі днів! Надії воїнів і волонтерів, медиків і рятувальників, надії батьків, матерів та дітей, надії, тих хто ділиться останнім із потребуючими і постраждалими. А найголовніше ділиться власним останнім з іншими, підіймає руки опущених, помагає тим, які потрапили в крайню нужду і зневіру», — наголосив Блаженніший Святослав.

Глава УГКЦ також нагадав, що 15 листопада розпочався Різдвяний піст, який є «часом очікування на народження серед нас нашого Спасителя».

Департамент інформації УГКЦ

Джерело