«Неділя Блудного сина в УГКЦ є днем особливої уваги до в’язничного служіння», — владика Богдан Манишин
У неділю про блудного сина керівник Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ, владика Богдан Манишин звернувся з пастирським словом з нагоди Дня особливої уваги до в’язничного служіння.
Він зазначив, що «неділя Блудного сина в Українській Греко-Католицькій Церкві є днем особливої уваги до в’язничного служіння. І в цей день ми чуємо Добру Новину про те, що кожна людина, незалежно від своїх учинків, має гідність, яку Бог їй дарує».
«Часто люди, які перебувають за гратами, ув’язнені, персонал, капелани, є немовби поза суспільством. Вважається, що в’язниця саме те місце, де слід перебувати злочинцеві. Та маємо визнати, що ніхто з нас не є безгрішним. Як і блудний син, ми всі маємо потребу в Божому милосерді», — йдеться у посланні.
Владика додав, що «ув’язнення — це не лише фізична, а й емоційна та духовна ізоляція, де багато людей відчувають себе забутими, відкинутими і безнадійними».
«Однак нам не слід забувати, що в’язниця — це не лише місце покарання, а й місце, де люди можуть знайти своє відновлення через покаяння, прощення і віру. Бог завжди відкритий для тих, хто щиро прагне змінити своє життя. І наша роль як християн полягає в тому, щоб бути тими, хто зможе допомогти кожному знайти шлях до Божого милосердя. „Був я у в’язниці, і ви прийшли до мене“ (Мт. 25:36). Це слово нагадує нам, що допомога тим, хто страждає у тюрмах, — це не просто прояв нашого милосердя, а виконання волі Божої», — пояснив єпископ.
Відтак, за його словами, «цей день є нагодою для нас згадати, що ми всі як християни покликані бути свідками надії для тих, хто перебуває у в’язницях. І наше служіння не обмежується лише матеріальною допомогою чи відвідуванням, але також духовною підтримкою, молитвою і настановою, які можуть допомогти тим, хто шукає шлях до навернення».
«Особливо просимо всіх про молитву за наших воїнів-захисників, які перебувають у полоні злочинного ворога. Будучи невинно засудженими за любов до Вітчизни, вони кладуть себе на жертовник любові до України. Нехай наша молитва до милосердного Бога приведе їх до визволення і свободи, наблизить довгожданну зустріч із рідними і зцілить їхні душевні та фізичні рани», — наголосив владика Богдан Манишин.
«Запевняємо в молитвах всіх в’язничних капеланів Української Греко-Католицької Церкви та складаємо їм подяку, тим, хто ревно, з любов’ю і милосердям звершують своє служіння. Воно часто приховане і непоказне для сторонніх очей, але безцінне в очах Божих. Ваша присутність у в’язницях — це свідчення того, що жодна жертва не є даремною. Тож нехай „кожна жертва сіллю посолиться“ (Марка 9, 49)», — запевнив керівник Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ.
Департамент інформації УГКЦ