«Не було й по кінець Світу

не буде в історії людського роду

важнішої хвилі, ніж та, в якій

Христос народився.

Ця хвиля є основою всього

християнства. Від тієї великої хвилі

почалося безмірне діло милосердя

і любови, діло, довкруги якого

скупчується цілісінька історія

людського роду. В цій хвилі зійшло

на світ “Сонце правди”, як… Христа

Спасителя називаємо в Богослуженнях».

Митрополит Андрей Шептицький.

Христос рождається!

Найдорожчі в Христі брати і сестри, дороге Апостольство молитви України. І через дві тисячі літ із приходом часу вшанування Різдва Христового в наших серцях знов і знов оживає Віра в перемогу Добра над злом, розправляє крила Надія, і в поруйнований світ приходить Любов. Любов, яка відроджує і породжує нове Життя. «Бог є любов» (1 Ів.4–16). «Народ, що в пітьмі ходить, уздрів світло велике,… бо хлоп’ятко нам народилося, Сина нам дано, з нами Бог» (Іс. 9,1–5). І нині Небо сповіщає нам про велику радість: «Слава во вишніх Богу, і на землі мир, людям Його вподобання» (Лк. 2,14).

То ж і ми нині піднімаймо наші душі із провалля розпачу і розчарувань, вставаймо і поспішаймо до Небесного Вифлеєму, щоби там знайти Дитятко сповите, яке лежить у яслах. Знову будьмо тими простими вбогими пастушками, які першими побачили дивне світло Різдва, почули спів ангелів небесних, увірували та прибігли й поклонилися Христові.

Дорогі мої, у час війни найпотужніша зброя проти ворога – це любов Божа. Вона є «…дар Божий, влитий у наші серця» (Рим. 5.5). Люди Апостольства молитви, що перебувають у школі Ісусового Серця, зберігають цю любов Христову і вчаться помножувати її за прикладом Пречистої Діви Марії. Любов Господня, яка є в покірних та лагідних людських серцях, здатна відроджувати надію там, де опускаються руки, запалювати світло там, де налягає темрява, приносити радість туди, де панує смуток. Вона є цілющим ліком на рани серця.

Усіх Вас щиросердечно вітаю із Різдвом Христовим і Новим роком. Бажаю зростання та скріплення у вірі, плідного розвитку у святості життя, миру в серці, в Україні й у світі. Бажаю, щоби серце кожного з нас стало для Новонародженого Ісусика вбогою, але затишною колискою. Бажаю сил і мудрости у всьому наслідувати Ісуса Христа, кожну мить життя наповнювати любов’ю і, як вифлеємські пастушки, нести світу радість від того, що з нами Бог.

О. Йосафат Фітель ЧСВВ,

координатор Апостольства молитви

Джерело