У окупаційного ватажка окупованої частини Херсонщини Володимира Сальдо — новий «радник». Ним став колись відомий як «завгосп» Леоніда Кучми втікач до Росії, якого навіть там судили за шахрайство, Ігор Бакай.

Про це стало відомо з окупаційних джерел. 

Ігор Бакай був головою правління НАК «Нафтогаз України» (04.1998 — 04.2000), головою Держкомітету України з водного господарства (21 липня — 2 жовтня 2003), керівником Державного управління справами (2 жовтня 2003 — 24 грудня 2004), так званий «завгосп Кучми». Після Помаранчевої революції Бакай подав у відставку та виїхав до Росії, де у березні 2005 року отримав громадянство, але і там прославився саме шахраєм.

Ігор Бакай народився народився у 1963 році у Рівному. У 1982 році Ігор Бакай отримав освіту у Березнівському лісовому технікумі на Рівненщині (технік лісового господарства). У 1997 році закінчив Академію праці і соціальних відносин — юрист за фахом.

Особливо цікавими в біографії Бакая є наступні періоди:

• З 1996 по 1998 — Народний депутат України 2-го скликання, виборчий округ № 208 (замість вибулого Михайла Заборного).
• Квітень 1997 — січень 2000 — позаштатний радник Президента України.
• Вересень 1997 — квітень 1998 — 1-й заступник Голови Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України.
• Квітень 1998 — квітень 2000 — голова правління НАК «Нафтогаз України».

Кримінальні справи в Україні та Росії

Після Помаранчевої революції проти Бакая порушили сім кримінальних справ за масштабні відчуження держвласності. У кримінальних справах йшлося про продаж майнових комплексів готелів «Дніпро» та «Україна», нерухомого майна комплексу «Експоцентр України». Також було відчужено деякі відомі кримські оздоровниці, серед яких санаторії «Гурзуфський», «Дніпро», «Зірки України». Бакая також звинувачували у тому, що в 2003—2004 роках він видав розпорядження про виділення квартир своїм заступникам з перевищенням житлових норм.

З травня 2005 року Бакай перебував в міжнародному розшуку за підозрою у скоєнні злочинів, зловживання владою і службовим становищем.

За матеріалами Укрінформу 2017 року, на початку 1995 року після призначення віце-прем’єром України Павла Лазаренка газовий ринок України було поділено між трьома компаніями: ЄЕСУ, «Інтергаз» (нова компанія Бакая) та українським представництвом «Ітери».

Саме вага у певних колах еліти і чималі гроші дозволили Бакаю у 1996 році легко вибороти депутатський мандат. Але він за нього не чеплявся – вже в квітні 1998 року пішов на вигіднішу пропозицію – став головою НАК «Нафтогаз». Писали тоді, що ідея створення енергетичного монополіста належала саме Бакаю – напередодні президентських виборів компанія мала акумулювати всі газові гроші в одному місці.

На цій посаді повною мірою розкрився креативний талант Бакая. Пізніше чого йому тільки не інкримінували: начебто саме він вигадав шахрайські схеми, завдяки яким відбувався несанкціонований відбір транзитного російського газу, який йшов до Європи. Завдяки цьому можна було отримувати мільйонні прибутки. Фінансова діяльність компанії на довгі роки була виведена з легального сектора розрахунків, тому що в основному застосовувалися векселі і взаємозаліки.

Звинувачували Бакая і в тому, що в роботі Нафтогазу процвітало нецільове використання державних коштів. Так чи інакше, але стараннями в тому числі й Ігоря Михайловича борг за енергоносії перед Росією у 2000 році сягнув одного мільярда чотирьохсот мільйонів доларів.

Втім, навіть після прискіпливої перевірки діяльності НАК «Нафтогаз» Бакай не був притягнутий до кримінальної відповідальності. Вже після Помаранчевої революції, коли на Бакая завели кілька кримінальних справ, це пояснювали тим, що він був головним «гаманцем» тодішнього президента України Леоніда Кучми, і, зокрема, спонсорував президентську компанію у 1999 році. На підтвердження цього «Українська правда» оприлюднила фрагменти плівок Мельниченка про переговори Кучми, Бакая та Азарова у кабінеті президента, які мали місце у жовтні 1999 року.

З ім`ям Ігоря Бакая пов`язують і створення низки фірм-посередників, через які закупалися для держави енергоносії за завищеними цінами. Таким чином відбувалося відмивання сотень мільйонів доларів.

Експерти стверджували, що під особистим контролем Бакая перебувала робота більшості українських нафтових і газових підприємств. Він брав участь у створенні українсько-російської компанії «Росукренерго», яка стала монополістом українського ринку і завдяки якій Україна була залежною від російського газу. Головою новоствореної компанії став Дмитро Фірташ, – якого іноді називають старанним учнем Бакая. І якщо Фірташ дійсно отримав у спадок схеми з відмивання грошей для незаконного збагачення, то це таки був спадок Бакая.

Через деякий час Бакай і Фірташ начебто розсварилися, бо під час чергових газових війн у 2009 році Бакай підтримав Юлію Тимошенко, а Фірташ зробив ставку на регіоналів.

Крім махінацій в енергетичній сфері, Бакай підозрювався в незаконному продажу таких майнових комплексів, як «Готель «Дніпро», «Готель «Україна», нерухомості Національного комплексу «Експоцентр України», у відчуженні кримських санаторіїв «Гурзуфський», «Форос», «Гліцинія», «Дніпро» та «Зорі України».

Його та інших посадових осіб Державного управління справами звинувачували й у використанні в особистих цілях літаків і вертольотів державіапідприємства «Україна». Начебто впродовж 2003-2004 років було незаконно здійснено 68 комерційних рейсів на суму понад 1 млн грн.

У 2010 році, після обрання президентом Віктора Януковича кримінальні справи закрили рішенням Печерського суду Києва. 14 квітня того ж року Апеляційний суд Києва визнав законність закриття всіх справ.

Свою шахрайську діяльність Ігор Бакай продовжив в Росії.

У 2017 році там його звинуватили у шахрайстві в особливо великих розмірах, його було заарештовано. Бакая було звинувачено у тому, що він обманом заволодів грошима сторонніх осіб. На нього є 10 заяв від ошуканих, серед них заява від російського мільярдера Алішера Усманова. 27 жовтня 2017 року Таганський суд Москви заарештував Бакая у справі щодо шахрайства.

26 листопада 2020 московський суд (РФ) виніс Бакаю вирок: його засудили до чотирьох років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном на 4 роки. Його зрештою звинуватили у розкраданні $12 мільйонів у компанії Metalloinvest Limited, які він отримав в межах угоди займе від імені холдингу «Индустриальная группа «Русский медведь».

У 2024-му з’явився в окупованій Херсонщині

Наразі Ігоря Бакая побачили в окупованій частині Херсонщини, де і помітили в оточенні зрадника Володимира Сальдо. У листопаді 2024 року тут створили «Корпорацію «Біосистема», яка має опікуватись водним господарством. Наприкінці листопада презентували цю окупаційну ініціативу — і на презентації вже був присутній Бакай.

Ігор Бакай в окупованій Херсонщині у 2024-му (третій праворуч) / Окупаційне джерело

В січні 2025 року під час підписання тристоронньої угоди щодо співпраці між окупованою частиною Херсонщини Херсонщиною, Інститутом біології південних морів Російської академії наук та компанією «Корпорація Біосистема» Бакай також був в оточенні Сальдо.

Ігор Бакай (ліворуч) з Володимиром Сальдо / Окупаційне джерело

Читайте також:

«Діди почали — нам закінчувати»: школярів в окупованому Скадовську змушують брати участь у російській пропаганді

Джерело

Друк / PDF