Андрій, керівник одного із регіональних центрів обслуговування мережі, на робочому місці зустрів вже два російських вторгнення — у 2014 і у 2022 роках. І обидва рази він знаходив у роботі опору та розраду. «Справа не у заробітку, а в тому, що твоя праця потрібна! Коли ти задіяний у чомусь важливому — немає часу думати про погане», — каже наш колега.

Важливим своїм досягненням пан Андрій вважає утворення міцного, здатного відповідати на виклики війни, колективу. «У нас тоді утворився справжній кістяк професіоналів, заснований на сильній повазі і довірі один до одного. Колеги мені вірили, а я їх ніколи не підводив!», — згадує він.

Команда й досі залишається зі своїм керівником. Коли восени 2022 року почалися масовані ракетні обстріли, Андрій зі своїми підлеглими зайнявся відновленням енергооб’єктів. У березні 2023-го ворог завдав ударів по кількох підстанціях одночасно і залишив без світла майже 1,5 мільйона людей. Самовіддана робота Андрія і його професійної бригади дозволила заживити споживачів лише за дві доби після масштабних руйнувань. Президент тоді нагородив енергетика орденом «За мужність».

«Якщо після війни керівництво доручить мені відбудовувати Донбаський енерговузол — я обов’язково це зроблю!», — каже пан Андрій. І ми впевнені, що так і буде.