Головні новини Новини Офіційно Слово Митрополита

Пасхальне послання Митрополита Володимира Війтишина 2025 [ВІДЕО]

19.04.2025 by Володимир Бурдиляк

Преосвященні та боголюбиві Владики,

всесвітліші та всечесні отці, преподобні монахи й монахині, дорогі семінаристи, возлюблені брати та сестри у Христі, вітаю вас у цей Ювілейний 2025 рік Надії з великим святом Світлого Христового Воскресіння!

 

Христос Воскрес!

 

«…Чому шукаєте живого між мертвими? Його нема тут: Він воскрес» (Лк. 24, 5-6)

 

Дорогі в Христі, «Тоді ангел заговорив до жінок, кажучи: «Не бійтесь: знаю бо, що ви шукаєте Ісуса розп’ятого. Нема його тут, бо Він воскрес, як сказав був… Та біжіть хутко, скажіть Його учням, що Він воскрес із мертвих» (Мт. 28, 5-7). У Світлий понеділок після Христового Воскресіння слухаємо Євангеліє про те, як жінки мироносиці прийшли до Ісусового гробу, але гріб виявився порожнім. Ангел звістив їм велику радість, що Господь воскрес із мертвих. Коли жінки-мироносиці побігли, щоб поділитися цією новиною з учнями, Ісус явився їм і сказав: «Радуйтеся!.. Не бійтесь! Ідіть і сповістіть Моїх братів, щоб ішли назад у Галилею: там Мене побачать» (Мт. 28, 9-10).

Саме з Галилеї, де Ісус почав проповідувати, лунає звістка про Його воскресіння. Воскресіння є доброю новиною, благовістю, яку ми, християни, повинні нести іншим. Саме віра у воскресіння і надія, яку приносить Христос, є безцінним даром, який підіймає нас з безодні відчаю і яким ми повинні ділитися з ближніми. Ми покликані звіщати Христове воскресіння свідченням власного життя: вчинками милосердя, зичливою поведінкою, щирою посмішкою та повагою у ставленні до інших; радіти з тими, кому радісно, плакати з тими, хто плаче, бути поруч з тими, хто страждає та охоплений гіркотою самотности. Нашим радісним привітанням «Христос воскрес» ми засвідчуємо перемогу життя над смертю, радості над смутком, добра над злом.

З Божого гробу виходить правдиве світло, яке освітлює тих, що «сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру» (Лк. 1, 79). Світло освітлює тих, хто перебуває в долині страху, тривоги, забуття, відчаю, хто мертвий, упалий, хто втікає від Бога і намагається ігнорувати Його близькість. Христос приходить у всій Своїй величі, щоби об’явити нам, що Бог нас не забув. В Ісусі Христі нам повернута наша гідність та право зватися дітьми Божими. Христове воскресіння не є поверненням до попереднього життя, воно є відкриттям нової дійсности, нової обітованої землі Царства Небесного.

У цей світлий празник Христос проходить крізь усі замкнені двері нашого розпачу, страху, невпевненості у завтрашньому дні й перебуває у кожній родині за великоднім сніданком. Він запевняє нас, що всі наші страждання є тимчасовими, Воскреслий Ісус вселяє у наші серця, а особливо у серця тих, хто втратив у війні найрідніших, надію нового та вічного життя. Христос пліч-о-пліч з кожним нашим захисником та захисницею, які боронять Батьківщину Україну від навали ворогів. Господь є світочем надії для всіх поранених та полонених, показуючи, що вічною є лише сила любові та надії. Так як, будучи розп’ятим на хресті, Ісус не залишає Свою Матір самотньою, а доручає Її Своєму улюбленому учневі, Господь не залишає наодинці з горем жодну людину, яку втратила свого сина чи дочку, дружину чи чоловіка, батька чи матір, брата чи сестру, чи добрих друзів. Творець нам каже: «Не бійтесь!», бо «Я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28, 20).

Це вже четвертий Великдень, який українська родина переживає в умовах повномасштабної війни. Кожна родина переживає його по-своєму: хтось – у молитві за сина, чоловіка чи батька, які боронять Україну, хтось – зі сльозами світлої пам’яті за рідними, яких уже немає поруч. Але попри біль і випробування, ми знову зустрічаємо Воскресіння Христове з вірою та надією. Український народ загартовується та плекає у собі вірність, мужність та стійкість, вшановуючи вічну пам’ять полеглих героїв, та виборює вільне майбуття для теперішніх і прийдешніх поколінь. Саме глибока віра у воскресіння кожного з нас здатна скріпити нас у нашій боротьбі і надати їй вічного та непроминаючого сенсу, наповнити наше прагнення до свободи божественним змістом. У цей Ювілейний 2025-ий рік християнська надія провадить нас далі, аніж може сягнути людський розум та мрії. Саме надія на те, що ворог буде подоланий, спонукає синів і дочок України ставати на захист рідної землі. І тільки любов до найдорожчих людей, до своєї Батьківщини, божественні та благородні людські цінності додають їм сили і звитяги на полі бою. Пам’ятаймо про них у наших молитвах.

З вдячністю згадуймо у молитві волонтерів, військових капеланів, медиків, рятувальників, працівників правоохоронних органів, вчителів та владу. Нехай не стихає наша молитва за поранених, полонених, зниклих безвісти, переселенців, їхні родини та всіх наших братів і сестер, зранених жахіттями війни.

Ділюся Великодньою радістю з Владиками нашої Івано-Франківської Митрополії, священнослужителями, богопосвяченими особами, семінаристами, катехитами, дітьми, молоддю та всіма вірними. Висловлюємо нашу вдячність всім людям доброї волі, які підтримують Україну в цей нелегкий час, за їхнє свідчення правди про війну в Україні та дієву підтримку і солідарність з нашим стражденним народом.

Хоч у наших серцях радість переплітається з болем, а на обличчях – посмішка зі сльозами, плекаймо надію у серці, що, як воскрес Христос, так воскресає й Україна. Воскресіння Господнє – це невичерпне джерело надії, яка не розчаровує, а наповнює серце божественним миром. Це сила любові, яка віддається до кінця та оновлює світ. Нехай світлий празник Воскресіння просвічує наше життя і перемінює його благодаттю Христовою!

 

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

 

† Володимир ВІЙТИШИН,
Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський УГКЦ

 

Дано у престольному граді Івано-Франківську при архікатедральному і митрополичому Соборі Воскресіння Христового 13 квітня 2025 року Божого, в неділю Входу Господнього в Єрусалим; Св. сщмч. Артемона і тих, що з ним.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

Джерело