Патріарх війни у пошуках благодаті

Патріарх війни Кіріл закликав молитися «щоб ніякі сили не змогли зруйнувати духовної єдності народу, який знайшов благодать у київській купелі хрещення».

Раніше він запевняв, що «ми з братньою Україною один народ, а в духовному сенсі – одна країна. Коли ми говоримо «братня Україна», це більше, ніж просто братня. Це єдиний народ всієї Русі. Ми опиняємося в полоні всієї цієї брехні геополітики. Усе те, що зараз відбувається на українській землі — не може нас емоційно залишати байдужими. Сподіваюся, що те, що ми сьогодні побачимо — допоможе зрозуміти трагедію, яка відбувається на українській землі».

НАСПРАВДІ, президент України Володимир Зеленський у своєму привітанні до Великодня не просто дав зрозуміти, а назвав головного винуватця трагедії, заявивши, що російські війська за період повномасштабної війни пошкодили або знищили понад 600 українських церков, молитовних домів, місць поклоніння, вбили або закатували 67 священників, пасторів і ченців.

Зеленський назвав російську армію однією з найбільших загроз християнським церквам і вірянам, і запевнив, що Україна відбудує всі пошкоджені релігійні об’єкти. За його словами, на деокупованих територіях уже відновили десятки сакральних споруд. «Так само ми звільняємо з російського полону священників і пасторів, так само ми робимо все, щоб захистити українські міста і села та життя людей у них, ми повертаємо можливість вірити — вірити, що зло і руїни не переможуть».

Що ж до благодаті, про яку згадував патріарх Кіріл, то шукати її можна по-різному. Але не шляхом неспровокованої злочинної війни, яку РПЦ благословляє і заохочує від першого її дня. 

Великдень у Росії став «днем перемоги»

У «пастирському» слові перед Великоднім богослужінням Кіріл декілька разів використав фразу «день перемоги». На думку російського патріарха, саме вона найкраще пасує для опису свята Великодня:

«Великдень — це день перемоги. Ми знаємо, що є День Перемоги, пов’язаний із перемогою у війні. А ось Великдень — це день перемоги, пов’язаний із перемогою над найстрашнішим ворогом, над дияволом, над силами зла, які панували у світі безроздільно».

НАСПРАВДІ, у промовах, які Кіріл виголошує перед Великоднім богослужінням, впродовж останніх років постійно присутня тема війни проти України. 

Так, у 2023 році Кіріл назвав її «міжусобною бранню на землі руській». Але якщо відкинути пропагандистську риторику і подивитись на цифри, ця «брань» виглядає як брутальна антицерковна операція.

Так, на ТОТ материкової України кількість релігійних громад скоротилася більш ніж удвічі — з 1967 до 902. Насамперед постраждали організації, які не підпорядковуються Московському патріархату. Зокрема, кількість протестантських громад скоротилася у 3,6 раза, не лишилося жодної із 49 парафій УГКЦ, а з 15 парафій Римсько-католицької церкви лишилася одна.

Цікаво, що кількість парафій УПЦ також зменшилася — у 1,4 раза. І можна лише здогадуватись, скільки парафіян «канонічної» православної церкви загинули або були скалічені внаслідок російської агресії.

Релігійна зачистка на ТОТ здійснюється за допомогою насильства і репресій: священиків вбивають і викрадають, арештовують і депортують. У результаті церкви змушені повністю припиняти свою діяльність на ТОТ або ж іти в підпілля. Практикується і наруга над храмами цілком у більшовицькому дусі: наприклад, з церкви ПЦУ в Новоазовському районі на Донеччині зробили морг, а протестантський храм в Мелітополі використовують як концертний зал для окупантів.

Ще цікавий факт: зараз на тимчасово окупованих територіях, які були під контролем України до 2022 року (тобто не враховуючи ОРДЛО), лише близько половини настоятелів парафій залишилися на своїх місцях. Решту було призначено вже після окупації.

Москва поступово замінює і церковну верхівку на ТОТ: у трьох єпархіях із восьми українське церковне керівництво вже замінили на «перевірені» кадри з Росії. Останнім стало призначення (як вважається особистого духовника Путіна) митрополита Тихона (Шевкунова) до окупованого Криму. 

Ось такі «славетні перемоги» пропонує святкувати патріарх Кіріл.

РПЦ бореться з «українським розколом» у Африці

Цього місяця першу в історії парафію РПЦ офіційно зареєстровано в Лаосі. Керівник Російського дому у В’єнтьяні Радьков заявив, що у планах «підібрати відповідну ділянку землі і побудувати вже капітальну будівлю за всіма канонами Російської православної церкви».

Якщо в Азії РПЦ ще тільки починає «підбирати ділянки», то в Африці вона вже розгорнула діяльність. За останні три роки роботи Екзархату РПЦ у 30 країнах Африки з’явилося по одній парафії. Половина була створена в перші місяці 2022 року, коли російські клірики активно об’їжджали африканські країни. Ще 13 з’явилися 2023 року у Малі, Буркіна-Фасо та Анголі, а влітку 2024-го — у Ліберії та Чаді.

Крім того, під егідою РПЦ на континенті розвивалося чернецтво – перша африканська черниця була пострижена 4 січня 2023 року в Кенії: в миру жінку звали Абігейл Джепчирчир, а під час постригу її нарекли Матроною. Торік в Конго заснували чоловічу чернечу громаду, ченці якої були направлені в монастирі РФ «для отримання духовного досвіду».

На бурхливу діяльність російського Екзархату в Африці різко негативно відреагував пануючий тут Александрійський патріархат (Грецький православний патріархат Александрії й усієї Африки, автокефальна помісна східна православна церква). 

У січні 2022 року Синод АПЦ опублікував комюніке, в якому заявив, що діяльність РПЦ на континенті НАСПРАВДІ порушує канонічну територію Александрійської церкви. Синод РПЦ у відповідь заявив, що створює Екзархат для «захисту православних кліриків Африки від участі в беззаконній легітимізації розколу в Україні».

Попри сміховинність цієї відмовки, варто розуміти, що активність РПЦ у Африці є складовою нарощування російської присутності на континенті. 

Чим Путін і Кіріл підмінили християнство

Нещодавно громадська організація «Всесвітній російський народний собор» під егідою РПЦ і головуванням патріарха Кіріла назвала вторгнення в Україну «священною війною» і заявила, що «вся її територія повинна увійти в зону виняткового впливу Росії». Цей текст назвали «наказом» і схвалили на з’їзді під головуванням патріарха. Тоді ж всім священикам РПЦ було наказано щодня читати молитву «про перемогу російської зброї». Ось так просто і відкрито (і вже не вперше) РПЦ підтвердила свою участь у війні проти України. 

Годі дивуватися, що Військовий відділ Московського патріархату публікує фото російських окупантів, які тримають у руках стяг «Спаса Нерукотворного» із підписом: «Як колись народ зустрічав Христа з гілками, так і наші воїни піднімають святині».

Росіянам, які беруть участь у війні проти України, РПЦ гарантує вічне життя в разі загибелі на полі бою. Про це патріарх Кирил написав у своїй новій книзі «За Русь Святу: патріотизм і віра». Він закликав «мобілізувати» церкву разом із військовими і політичними силами Росії, а росіян — молитися за Путіна і солдатів, які воюють в Україні.

НАСПРАВДІ, як відомо, дата Великодня цього року збіглась для багатьох світових конфесій. З цього приводу варто згадати нещодавні слова американського пастора Марка Бернса, який заявив: «Багатьом, як і мені, промили мізки фейками про Україну. Наприклад, що «вона ненавидить церкви» — це ж відверта брехня. Я стояв поруч із видатними українськими релігійними лідерами з різних організацій — усі були в одному приміщенні в Києві, і всі мають право сповідувати свою віру. Це брехня, але якщо послухати новини — так, дуже легко скласти таку думку про Україну… Коли ви бачите звірства росіян — політика виходить у вікно. Ви відразу ж перестаєте думати про те, чи підтримуєте ви Зеленського, демократів чи республіканців, лівих, правих. Ви просто бачите дітей, яких було вбито кілька днів тому [у Кривому Розі]».

«Путін — чисте зло. Це — людина, яка може вбивати дітей… Я служив у механізованій піхоті, проходив навчання на військовій базі Форт-Беннінг — я розумію, що таке військові опорні пункти. Напади на дітей, людей похилого віку, лікарні, школи — це не військові цілі. Річ не в тому, популярно це чи ні, річ у тім, що так правильно. Мартін Лютер Кінг сказав: несправедливість десь — це несправедливість скрізь. Коли ти усвідомлюєш це — прагнеш об’єднати зусилля разом з українськими спільнотами по всьому світу», — наголосив Бернс.

А голова Конференції католицьких єпископів Німеччини Георг Бетцинг заявив, що «Путін із його націоналістичною манією величі стоїть поруч із московським патріархом у великодню ніч і тримає в руці свічку. Жахливо, що вони все ще хочуть виставити свої нехристиянські дії як християнські».

Однією з таких дій стало так зване «великоднє перемир’я», яке оголосив Путін. Але протягом доби 20 квітня російські війська порушили тишу 2935 разів і здійснили 96 штурмів українських позицій. Це вкотре доводить, хто саме зацікавлений у відтермінуванні миру — і це аж ніяк не Україна. Що ж до РПЦ, то Кіріл спільно з Путіним підмінили православне християнство войовничим культом, який благословляє вбивства і геноцид. 

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело