У неділю самарянки, 18 травня 2025 року, після п’ятирічної перерви, відбулася традиційна піша проща зі Стрия до Гошева. Після пятирічної перерви, незважаючи на дощову погоду, тисячі вірних вирушили в паломництво до духовної перлини Прикарпаття — монастиря отців василіян на Ясній Горі, де зберігається Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці. Ця традиція знову об’єднала людей у спільній молитві за мир для українського народу та за тих, хто захищає Україну.

Паломництво розпочалося о 5:00 год. ранку Молебнем до Пресвятої Богородиці в Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці у Стрию, а відтак, упродовж шести годин, прочани подолали 30-кілометрову відстань. Протягом усього шляху паломники мали нагоду духовно збагатитися: молилися вервицю, співали духовні пісні, роздумували над Божим Словом, а також приступали до Святої Тайни Сповіді. 

На Ясній Горі паломників радо зустріли отці василіяни. Опівдні, на Ясній горі в Гошеві розпочалася Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив Єпарх Стрийський Преосвященний владика Тарас Сеньків, якому співслужили ігумен Гошівського монастиря о. Вінкентій Слободян, ЧСВВ та священнослужителі, які взяли участь у прощі. Співом Божественну Літургію прикрасив хор Катедрального храму Успіння Пресвятої Богородиці з м. Стрия.

Владика Тарас у своїй проповіді роздумував над Євангельським читанням неділі – зустріччю Ісуса з самарянкою. За словами єпископа, через цю розмову, Христос відкрив жінці глибоку правду про її життя та дарував їй «живу воду» — Божу благодать, яка наповнює серце людини справжнім життям і спокоєм. Ісус не тільки втамовує фізичну спрагу, але прагне дати спасіння, відкриваючи джерело любові, миру і правди в самій людині.

У світлі цього євангельського епізоду владика звернув увагу на сучасний контекст війни й болю, в якому живе український народ та заохотив присутніх шукати надію не в земних речах, а в Божому дарі Святого Духа, що приходить через Христа і зокрема через заступництво Пресвятої Богородиці. Підкреслюючи силу молитви та присутність Гошівської Матері Божої серед народу, владика закликав довіритися Її заступництву, благаючи миру, сили й захисту для України.

Це паломництво стало глибоким духовним пережиттям для всіх учасників, свідченням живої віри нашого народу та прагнення миру, злагоди і Божого благословення для Батьківщини. Проща знову стала місцем зустрічі з Богом і нагадала, що навіть у часах тривоги ми покликані бути людьми надії.

Джерело