У соціальних мережах дедалі поширенішими стають випадки шахрайських атак на людей старшого віку: правопорушники намагаються отримати реквізити платіжних карток та інші конфіденційні дані пенсіонерів. Про основні схеми таких злочинів і те, як від них захиститись, повідомили у Департаменті кіберполіції Управління протидії кіберзлочинам в м. Києві.

Так, поширеною схемою є оголошення про підвищення пенсій. Скажімо, шахраї видають себе за представників Пенсійного фонду України та пропонують заповнити «офіційну анкету» на підконтрольних сайтах. Зловмисники додають посилання на підроблений сайт, що імітує офіційний ресурс. Зазвичай від пенсіонерів вимагають терміново заповнити анкету: вказати свої особисті та банківські дані для отримання виплати.

Також правопорушники поширюють повідомлення про фінансову допомогу від державних чи міжнародних установ (наприклад, ООН) або банків кожному, хто пройде реєстрацію. Зокрема, вказують посилання на чат-бот або сайт, де нібито можна дізнатися додаткову інформацію. 

Окрім цього, аферисти часто телефонують нібито від «служби безпеки банку». Такий псевдопрацівник повідомляє, що з рахунку намагаються зняти кошти та перевести їх на сумнівну картку. Далі він наголошує на необхідності назвати номер банківської картки, термін її дії, код для ідентифікації та зупинки транзакції. 

У Кіберполіції наголошують: справжній працівник банку не запитуватиме реквізити картки, термін дії, CVV-код чи інші конфіденційні дані. У разі потреби вас запросять до відділення. Такі повідомлення – фейкові. Вони не пов’язані з Пенсійним фондом, банками чи держустановами та створені для виманювання особистих коштів людей.

Щоб не стати жертвою злочинної схеми, фахівці Кіберполіції радять: 

• довіряти лише офіційним джерелам – усі зміни щодо пенсійних виплат чи фінансових допомог публікують на сайтах державних установ, що завжди мають домен gov.ua;
• не переходити за підозрілими посиланнями – навіть якщо їх надіслали знайомі, адже їхні акаунти можуть зламати шахраї;
• не повідомляти нікому конфіденційну інформацію (дані картки, логіни та паролі, зокрема тимчасові, до онлайн-банкінгу тощо) – її розголошення призведе до втрати коштів;
• не називати свої персональні дані – офіційні організації не вимагають вводити конфіденційну інформацію через анкети в месенджерах.

Правоохоронці закликають киян попереджати про такі афери своїх рідних і близьких старшого віку, адже шахраї часто орієнтуються саме на них. Тому так важливо вчасно розповісти їм про можливу загрозу.