15 червня для парафії Різдва Пресвятої Богородиці с. Чернелиця відбулася знаменна подія – душпастирський візит Преосвященного владики Петра Голінея, єпископа-помічника Коломийської єпархії УГКЦ, а також уділення піддияконського постригу.

Владику традиційно зустріли з хлібом-сіллю перед центральним входом до храму. Духовенство, численні парафіяни та молодь урочистими привітаннями й віршами запросили Архиєрея до звершення недільного Богослужіння.

Не менш знаковою подією для греко-католицької громади села Чернелиця став Чин поставлення в піддиякони, який був здійснений над братом Миколою Ткачуком, студентом шостого курсу Івано-Франківської духовної семінарії імені священномученика Йосафата.

Після звершення Чину владика Петро підкреслив, що покликання до богопосвяченого життя – це Господній дар, який реалізовується через діяння Святого Духа.

«Нехай Господь Бог благословить брата Миколу в його служінні, яке він здійснюватиме поруч із священниками та єпископами. Хай Всевишній зішле Свої благодаті на твоїх, Миколо, рідних і на всіх тих, хто є у твоєму серці», – наголосив Архиєрей.

Опісля розпочалася Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив владика Петро Голіней. Разом із ним співслужили: о. Дмитро Стефанюк, парох церкви Різдва Пресвятої Богородиці; о. Василь Скрипка, Чернелицький протопресвітер; о. Василь Дальовський, сотрудник; та диякон Нестор Нагорняк.

У своїй проповіді єпископ наголосив:

«Протягом життя на землі ми готуємо собі дорогу до Неба. Бо каже нам апостол Павло: “Бо наше громадянство – в небі, звідки і Спасителя очікуємо, Господа Ісуса Христа” (Флп. 3:20). Або, як говорить Христос: “В домі Отця мого багато жител. Коли б не так, то я сказав би вам; іду бо напоготовити вам місце” (Ів. 14:2).

Коли людина відчуває свою гріховність і усвідомлює, що покликана до святості й життя на небі, то багато хто може сказати: “Де я – а де святість? Де я – а де Бог?”. І коли ми чуємо, що кожен із нас повинен бути святим, то багато хто засумнівається у своєму серці: “А чи це можливо для мене?”…

Цей сумнів я хочу сьогодні у вас розвіяти, адже чуємо Добру Новину про те, що Бог чекає в Своєму Царстві кожну людину. Нині ми відзначаємо першу неділю після Зіслання Святого Духа – неділю всіх святих. Святими стали звичайні чоловіки й жінки, які мали ті самі життєві випробування, що й ми з вами, але своїм життям або смертю вони прославили Бога.

Ми часто віддаляємося від Бога через гріх, у такий спосіб ставлячи свою власну волю вище за волю Господа. Саме тому Спаситель приходить у світ, щоб спасти людину від гріха, який її від Нього віддаляє… Тому ми врятовані не ціною золота чи срібла, а ціною крові нашого Спасителя. Через це і каже Господь: “Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас” (Мт. 11:28)…

Ми зможемо забезпечити собі дорогу до Царства Божого тоді, коли практикуватимемо часту участь у Святому Причасті. Кожна наша Літургія розпочинається словами: “Благословенне Царство Отця, і Сина, і Святого Духа”. Чому ми так говоримо? Бо це – наше Царство. Царство тих, які вірили в Бога, довіряли Йому і – незважаючи на свою гріховність – шукають у Нього прощення, милосердя й примирення з ближнім».

По завершенні Божественної Літургії владика Петро, звертаючись до парафіян, закликав їх активно долучатися до молитовних прощ до села Семаківці – родинного села Блаженного Миколая Чарнецького, покровителя Коломийської єпархії.

«Хай Бог благословить вашу парафію і ваших священників, а найбільше – ваших синів і доньок, які захищають рідну землю. Молімося й просімо в Бога для них сили, витривалості й перемоги, щоб якнайшвидше настав мир…», – мовив проповідник.

Потім до вірян і духовенства з подякою звернувся парох о. Дмитро Стефанюк:

«Щиро дякую Вам, Владико, що Ви знайшли час приїхати до нашого села. Хай Бог додає Вам сил у нелегкому архиєрейському служінні, щоб Ви своїми словами навчали нас і провадили Божою дорогою до Неба».

Наприкінці слова вдячності висловив і новопоставлений піддиякон Микола Ткачук, який сказав:

«Преосвященний Владико, дякую Вам за уділення піддияконського постригу. Для мене це велика честь і поклик до ревного служіння. Найперше дякую Богові за дар покликання, за Його прощення, любов і милосердя. Вдячний своїм батькам за те, що посіяли в мені зерно віри, підтримували, навчили молитися та жити в правді Божій. Дякую своєму пароху о. Василю, який завжди давав мені важливі духовні поради й був для мене добрим прикладом служіння.

Ваше Преосвященство, дякую Вам за Ваше свідчення віри, Ваші проповіді й настанови, а також особистий приклад. Нехай Господь наповнює Ваше серце дарами Пресвятого Духа та провадить у єпископському служінні».

Насамкінець владика Петро разом із духовенством, парафіянами села Чернелиця та гостями зробив пам’ятне фото.

 

 

Пресслужба Коломийської єпархії УГКЦ
Світлини: бр. Роман Мизюк, бр. Назар Соколюк

Джерело