24 червня 2025 року у храмі Різдва святого Івана Хрестителя в Новояворівську відбулася урочиста Божественна Літургія з нагоди храмового празника. Богослужіння очолив єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир. У своїй проповіді архиєрей роздумував над місією Івана Хрестителя, його роллю у Божому задумі спасіння, а також над тим, чого сучасні християни можуть навчитися від Христового Предтечі.

Радість однієї частини — благословення для всього міста

Сьогодні Новояворівськ святкує празник, щонайменше одна з його частин. Якщо одна частина «тіла» радіє, то це має добрий вплив на ввесь організм міста.
Вітаю Вас на святі Христового Предтечі Івана. Сьогодні Церква особливу увагу приділяє цій постаті. Про його культ свідчать аж шість празників в нашому церковному році.

Іван — межа Завітів і виконавець Божого задуму

Іван Хреститель — це постать, яка стоїть на межі двох Завітів: Старого і Нового. Він завершує епоху пророків і розпочинає період апостолів. Іван мав ласку христити Того, кого пророки заповідали. Ще перед його народженням ангел сказав до його батька Захарії: «Він буде великий в очах Господніх».

Як дивно Бог готує дорогу для великих діл. Бог вибирає людину, готовий навіть змінити закони природи, щоб ця людина прийшла на світ. Захарія і Єлизавета були праведні перед Богом, заховували заповіді, але були бездітні. Вони, напевно, молилися, проливали сльози.

Молитва, яка не має терміну дії

Іван походить з священичого роду. Захарія був священиком у святині. Ми просимо священиків, даємо їм імена людей, щоб вони молилися на богослужіннях. А чи не міг Захарія випросити ласку дитини для себе? Міг, тому це напевно і робив.
Ангел сказав: «Захаріє, твоя молитва вислухана». Сам Захарія не може цього усвідомити, хоча за це молився. Тут ми можемо взяти урок для нашого духовного життя. Нема молитви, яка б не була почута Богом. Ми не завжди чуємо Його відповідь чи не можемо або не хочемо в це повірити.
Тобто, ми теж за різні речі молимося, водночас не завжди віримо, що це станеться. Або вже забули, про що Бога просили. Молитва не має терміну дії. Бог дає те, що нам потрібно для спасіння, все у свій час.

Праведність і випробування

В людей могло бути враження, що праведність Захарії не є автентична, лише на показ. Так, в Захарії присутній елемент недовіри, його молитва є вислухана, а він не може це сприйняти. Божа педагогіка і терапія проявляється в його німоті. Як прикро, коли людина не може говорити. Вона тоді, напевно, глибоко роздумує, щонайменше має для цього можливість.

Коли хтось народжується, то люди думають: Що з цієї дитини буде? Передусім таке питання ставить мама, бо вона має найтісніший контакт з дитиною. Ісус Христос каже про Івана: Той був світич, який горить і світить (Ів. 5).

Світло в пустелі: вибір іншого шляху

Іван Предтеча – це святий. Ми можемо і повинні від його святого життя щось навчитися. Він жив у групі людей, яка очікувала Месію, вів своєрідне життя, став сином пустині. Винятковість постаті Івана вже є в тому, що він не стає священиком, а йде в пустиню.

Життя Івана – це ланцюг жертви та покути. В цьому полягає противага до цивілізації, яка хоче лише успіх і перші місця.
Іван проповідує науку про наближення Божого Царства, про появу та живу присутність Месії, Спасителя серед людей.

Слово, яке пробуджує — навіть без інтернету

Хоча на початку першого століття нашої ери не існувало інтернету і соцмереж, заклик Івана: «Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне!», – швидко поширився околицями Йордану і невдовзі буквально сколихнув Єрусалим. Ірод Антипа одразу ж не на жарт стривожився і вирішив арештувати Івана.

Хоча Іван належить до постатей, про які Євангеліє говорить досить мало, від нього є багато чого повчитися сучасним християнам.

Бути предтечею — бути слугою

Іван є Предтечею, тобто тим, хто готує дорогу для Ісуса, проповідує покаяння, христить на відпущення гріхів. Іншими словами він говорить: Зробіть в серці місце для Бога. Іван мав великий авторитет в народі, тому слід відзначити його покору, особливо, коли скаже про Ісуса: Йому рости, а мені маліти.

Він міг організувати якусь свою течію, секту і напевно мав би прихильників. Коли дорога вже готова, Іван стає в тіні; будучи Предтечею, стає слугою та свідком віри. Згодом закидає Іроду, що не личить мати жінку свого брата, бо це чужоложство. Івану за цей докір проти Ірода відрізали голову. Геройська смерть стає коронуванням, підсумком праведного життя.

Головна благовість свята

Головна благовість свята: готуючи дорогу для Ісуса у власне серце, приймаючи Бога у власне життя, водночас важливо бути предтечами Бога для інших людей!

Джерело