«Наша робота чимось схожа на День бабака: нас обстрілюють —  ми відновлюємось. Після ударів ми усуваємо наслідки, міняємо знищене, вмикаємо обладнання за більш-менш нормальною схемою — і знову нас обстрілюють». Так про свої робочі будні розповідає Ігор — начальник однієї з високовольтних підстанцій «Укренерго».

Об’єкт, яким керує пан Ігор, кілька разів зазнавав масованих ракетних ударів ворога. Кожного разу руйнування були значними, а відновлення вимагало титанічних зусиль і тривалого часу. У перші місяці повномасштабного вторгнення персонал підстанції буквально жив на робочих місцях. Люди працювали на межі фізичних можливостей, але з чітким розумінням своєї відповідальності. 

За самовіддану працю в умовах війни — цьогоріч Ігор отримав орден «За мужність». Втім, сам він про цю відзнаку каже так: «Моя нагорода — це насправді заслуга кожного, хто не покинув свій пост. Всі ми тут працюємо з однією думкою: от-от може щось прилетіти. Але залишаємось на робочих місцях, відновлюємо і вмикаємо в роботу обладнання знову і знову. Бо ми розуміємо, як багато залежить від стабільності енергопостачання за нинішніх умов».  

Дякуємо Ігореві та всім співробітникам його підстанції за невтомну працю, мужність та відданість своїй справі. Ваша робота вкотре доводить, що енергетик — це не лише назва професії, а й покликання.