На засіданні постійної комісії Київради з питань збереження та захисту культурної спадщини Департамент охорони культурної спадщини КМДА представив звіт про результати роботи за перше півріччя 2025 року.

«Упродовж І півріччя 2025 року ми занесли до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини міста Києва 26 нових об’єктів, а до Міністерства культури та стратегічних комунікацій направили подання про занесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України ще 143 об’єктів. Також наші фахівці розробили 76 комплектів облікової документації і розглянули 46 Карток виявлених об’єктів культурної спадщини, що надходили за вказаний період до Департаменту. Провели 298 обстежень пам’яток і об’єктів культурної спадщини. Рекордна кількість укладених охоронних договорів на об’єкти культурної спадщини та їхні частини із власниками – вже 273», – повідомила директорка Департаменту охорони культурної спадщини Марина Соловйова.

За її словами, серед об’єктів, на які в першому півріччі розроблено облікову документацію, є низка визначних – пивоварний завод родини Шульц (просп. Голосіївський, 8), притулок для приїжджих хворих Київського бактеріологічного інституту (вул. Миколи Амосова, 16), житловий будинок працівників Українського державного інституту проєктування місцевої і паливної промисловості (Андріївський узвіз, 30), будівля хімічного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка (корпус № 2, вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 12), Житній критий ринок (вул. Верхній Вал, 16), а також парні мозаїчні панно «Творча праця» та «Охорона оточуючого середовища» на вул. Андрія Малишка, 15/1 і 25/1.

Також укладено охоронні договори з власниками на низку знакових об’єктів в історичній частині Києва – будинки на вул. Володимирській, 5, вул. Городецького, 6, вул. Саксаганського, 75 та вул. Покровській, 4/6. Крім того, у першому півріччі затверджено паспорти на пам’ятки за адресами: вул. Михайла Грушевського, 18/2 та вул. Євгена Коновальця, 38.

Марина Соловйова наголосила, що протягом цього періоду фахівці Департаменту також направили 78 приписів недобросовісним власникам, склали 10 актів про вчинення правопорушень та винесли постанови про накладення фінансових санкцій.

«Одним із ключових досягнень цього півріччя стало створення пошукової інформаційної бази даних, яка оцифровує документи, пов’язані з укладанням охоронних договорів, візуальними обстеженнями, приписами та постановами, інспекційною діяльністю, а також видачею дозволів на реставраційні роботи. Ця база систематизує опрацювання облікових справ і дозволяє оперативно реєструвати пошкоджені об’єкти. За нашими даними, внаслідок російської агресії у столиці вже пошкоджено 84 об’єкти культурної спадщини», – підкреслила Марина Соловйова.

Зокрема, внесено 2 531 запис щодо реєстрації охоронних договорів до електронної бази даних Департаменту, сформовано перелік охоронних договорів на підставі паперових журналів, здійснено ручне введення 789 записів щодо щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, відскановано та додано до бази 214 приписів, актів правопорушення і постанов, а також проведено ручне введення 8 694 записів щодо національних, місцевих та щойно виявлених об’єктів культурної спадщини із формуванням єдиного переліку.

Для порівняння, у першому півріччі 2024 року Департамент охорони культурної спадщини підготував 56 комплектів облікової документації, провів 98 обстежень і оформив 55 приписів і 6 постанов про накладання фінансових санкцій, уклав 26 охоронних договорів із власниками пам’яток. Також 13 столичних об’єктів отримали статус щойно виявлених.

Уже у 2025 році показники демонструють суттєву динаміку: кількість опрацьованої облікової документації зросла майже на третину. Карток виявлення нових об’єктів культурної спадщини за аналогічний період – більше ніж удвічі, обстежень пам’яток і об’єктів культурної спадщини – більше ніж утричі, а укладених охоронних договорів – у десять разів.

«Результати першого півріччя показують, що значно збільшується кількість виїзних інспекцій, обстежень та укладених охоронних договорів, зростає кількість щойно виявлених об’єктів, а робота Департаменту охорони культурної спадщини стає більш системною та прозорою. Це дає змогу нам не лише охороняти столичні пам’ятки, а й впроваджувати ефективні механізми співпраці із власниками, які відповідають за стан цих пам’яток, та популяризувати культурну спадщину серед містян. За останній рік ми бачимо суттєві покращення та позитивну динаміку, і цю роботу треба продовжувати, а інституційну спроможність Департаменту нарощувати, щоб наші пам’ятки дійсно лишалися живою історією для майбутніх поколінь», – зазначила заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.