«Найважче на війні втрачати не руку чи ногу, а друзів»

Дмитро Пащук, за позивним «Француз» – український оборонець, пластун та громадський діяч, який на початку повномасштабного вторгнення став на захист України у складі 73-го морського центру спеціальних операцій ССО ЗСУ.

Ще в юності Дмитро вирішив служити у війську, вступив до Іноземного легіону у Франції, але повернувся додому, бо бачив своє майбутнє в Україні. У Львові відкрив кафе «Порт», що стало місцем зустрічей для патріотичної молоді та військових.

Пащук був пластуном із 2011 року, засновником куреня «Карпатські Орли», отримав позивний «Гармаш». Гори були його пристрастю, а «Пласт» – школою лідерства та братерства. Саме там сформувалася четвірка друзів: Артемій Димид, Дмитро Пащук, Віктор-Микола Гаврилюк та Роман Лозинський, які жартома називали себе «Гавайська ТрО». Ці побратими стали для нього моральними дороговказами, а пам'ять про них додавала сили йти вперед.

Разом із побратимами Дмитро брав участь у мінуванні акваторії біля Маріуполя та Одеси, стримуючи просування ворога з моря. Пізніше виконував бойові завдання на південному напрямку, зокрема під час операцій зі звільнення Херсона від російських окупантів. Для нього це було підтвердженням того, що боротьба не даремна: він бачив, як українські війська повертають захоплені землі й твердо вірив у перемогу, попри усвідомлення високої ціни, що за неї доводиться платити.

Оборонець загинув у березні 2023 року від прямого удару дрона-камікадзе під час виконання бойового завдання. У Львові з ним прощалися в День добровольця. Дмитро Пащук став 27-м пластуном, який віддав життя у російсько-українській війні й був посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

#FightForUkraine