18 вересня відзначається Міжнародний день рівної оплати праці — нагадування, що війна не скасовує фундаментальних прав. Жінки й чоловіки мають отримувати однакову винагороду за рівну працю.

Сьогодні українки заробляють у середньому на 20% менше, ніж чоловіки, рідше працевлаштовані та частіше виконують хатню й доглядову роботу, яка ніяк не оплачується. Війна лише посилює ці виклики: переселення та руйнування інфраструктури. Водночас роль жінок у війську, волонтерстві та відновленні країни стала безпрецедентною.

Скорочення ґендерного розриву в оплаті — гостре завдання на сьогодні, а не «після війни». Гідна зарплата означає:

• захищеніші родини;

• справедливий розподіл можливостей;

• сильнішу економіку.

Україна, рухаючись до ЄС, має впроваджувати європейські стандарти рівності вже зараз. У звʼязку з цим Уряд вже ухвалив Національну стратегію подолання ґендерного розриву до 2030 року, а новий Трудовий кодекс закріпить принцип однакової винагороди за працю рівної цінності.

Справедливість у зарплатах — це про гідність, розвиток і перемогу.

Джерело