Україна офіційно стала асоційованим членом Global Biodiversity Information Facility (GBIF) – глобальної мережі, що об’єднує науковців, природоохоронців та урядові установи з усього світу для збору й відкритого обміну даними про біорізноманіття.

Це рішення стало результатом багаторічної праці українських дослідників, екологічних інституцій та ентузіастів, які послідовно просували ідею відкритих екологічних даних. Перші кроки Україна зробила через участь у міжнародних проєктах OBIS та Chronicles of Nature, а згодом створила власні платформи – «Біорізноманіття України» та UkrBIN, що стали основою для цифрового екологічного руху в країні.

Сьогодні 38 українських організацій зареєстровані видавцями даних GBIF, а кількість опублікованих записів перевищила два мільйони. Серед найактивніших – Українська природоохоронна група (UNCG), Інститут зоології НАН України, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна та Державний природознавчий музей у Львові.
Важливо, що навіть під час війни GBIF не залишив українських науковців без підтримки: після знеструмлення харківського сервера у 2022 році GBIF Norway надав новий сервер для безпечного зберігання даних, а NLBIF (Нідерланди) допоміг реалізувати кілька амбітних наукових проєктів.

Офіційне рішення ухвалили спільно Міністерство освіти і науки України, Національна академія наук, Національна академія аграрних наук та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України після пропозиції, поданої Біосферним заповідником «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна.

Таке членство відкриває для України нові можливості у світовій науковій співпраці та збереженні біорізноманіття. Та, як зазначають самі дослідники, це не кінець довгого шляху – а початок нового етапу великої роботи.

Джерело: Медіа Кит

 

Джерело