Мер Києва Віталій Кличко відкрив засідання Ради безбар’єрності столиці.

Обговорили конкретні проєкти – зокрема, реалізацію плану з впровадження безбар’єрних маршрутів, результати моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг. Також дослідження ефективності столичних комунікацій щодо впровадження доступності.

«Столична влада продовжує робити місто зручним і доступним для всіх. У Києві з’являються доступні маршрути, оновлені переходи, цифрові сервіси – такі, як Мапа доступності. Це не лише технічні зміни – це кроки до рівності можливостей для всіх мешканців. Щодо інформаційної безбар’єрності, то Київ за цей рік зробив помітний крок до того, щоб міська інформація була відкритою й однаково доступною для всіх. Нещодавно за нашим замовленням провели дослідження з комунікаційної безбар’єрності для людей з інвалідністю, людей старшого віку, батьків з візочками. Опитали більше 4 000 людей. Із них половина – із числа маломобільних груп. 40% опитаних мешканців Києва відзначають, що ситуація з фізичною доступністю в місті покращилась. Водночас приблизно стільки ж людей зізнались, що не бачили безбар’єрних маршрутів і не чули про них. Ще 20% – чули, але не користувались ними. Це означає, що ми маємо не тільки створювати доступні простори, а й ефективніше інформувати про них людей. Показувати, як ними користуватись», – підкреслив Віталій Кличко.

Він зазначив, що реалізацію маршрутів доручили Департаменту транспортної інфраструктури та головам РДА. І від їх залученості залежить ефективність цієї роботи.

«Окремо опитали працівників державних установ. 90% з них вважають, що найважливішим напрямом безбар’єрності лишається фізична доступність. Ми бачимо, що понад 40% киян вважають наявні пандуси незручними або неналежно пристосованими. Це сигнал для нас – треба контролювати якість», – наголосив Віталій Кличко.

Мер зазначив, що столиця робить кроки зі створення безбар’єрності – адаптували частину станцій метро, оновили частину тротуарів (а на нових об’єктах одразу проєктують і роблять їх з пониженням). Запустили низькопідлогові автобуси на маршрутах громадського транспорту.

«Але цього недостатньо. Сьогодні в Києві тільки 12 із 52 станцій метро справді зручні для людей із числа маломобільних груп. Більшість пішохідних переходів – без понижених бордюрів. На зупинках громадського транспорту мамам із дитячими візками чи людям, які користуються кріслами колісними, складно зайти в автобус. Хочу, щоб кожен керівник району це зрозумів і взяв персональну відповідальність за якість виконання робіт. Безбар’єрність – це норма цивілізованого суспільства», – підкреслив Віталій Кличко.

Він також розповів про чіткі пріоритети, які ставить столична влада на наступний рік.

«Станцію метро «Вокзальна» адаптувати за принципом універсального дизайну. Це має бути пілотна станція, де все – від входу до перона – зручно для людей з інвалідністю, батьків з дитячими візками. Людей старшого віку і пасажирів із валізами. Підхід має бути комплексним: ліфти і підйомники, тактильна навігація, чітке аудіоозвучення, візуальна інформація, комфортні переходи. Це також адаптація 10 ключових станцій метро – з ліфтами, тактильною навігацією та зрозумілою візуалізацією. 100 безпечних і зручних пішохідних переходів і зупинок. Єдина система навігації в транспорті. Щоб кожен – хто бачить, чи чує, чи рухається повільніше – міг самостійно орієнтуватися у місті. І головне – до оцінки кожного об’єкта ви маєте залучати людей, які живуть з інвалідністю», – наголосив Віталій Кличко.

Мер столиці подякував кожному, хто долучається до цієї роботи – громадським організаціям, фахівцям, активістам.