Упродовж 4–5 грудня єпископи Постійного Синоду УГКЦ, який вперше відбувається на Австралійському континенті у місті Мельбурн, мали нагоду прийняти низку звітів. Серед доповідачів — владика Павло Хомницький та Відділ морського апостоляту УГКЦ, владика Євген Попович та Канонічний відділ УГКЦ, владика Теодор Мартинюк з представленням Синодального шляху в УГКЦ, владика Богдан Данило та владика Михайло Бубній — про приготування головної теми Синоду Єпископів УГКЦ 2026 року.

Морський апостолят УГКЦ

У перший день робочих засідань владика Павло Хомницький, єпископ Стемфордської єпархії та голова Відділу морського апостоляту УГКЦ, представив діяльність капеланів серед моряків та їхніх родин за минулий рік. Єпископ зазначив, що капелани продовжують надавати психологічну та фінансову підтримку для родин українських моряків. Окремо доповідач відзначив проведення 2 турів навчання з фінансової грамотності, у яких взяли участь торгові моряки, військовослужбовці і ветерани ВМС.

«Морський апостолят у цьому році розпочав нову сторінку в культурній сфері: ми стали партнерами національного конкурсу морських оповідань і прози „Мателот“, стали співорганізаторами морської частини ювілейної виставки в Одеському художньому музеї та співорганізатором Одеського літературного фестивалю „Порт“», — розповів владика Павло.

Також, за словами єпископа, Відділ продовжує видавництво та розповсюдження серед моряків української версії морського журналу «Stella Maris» та відзначення у приморських парафіях Морського дня у другу неділю липня, який цьогоріч був позначений Ювілейний роком надії.

Канонічний відділ УГКЦ

Канонічний відділ Патріаршої курії УГКЦ подав Главі Церкви Блаженнішому Святославу та членам Постійного Синоду УГКЦ звіт про свою діяльність за період від грудня 2024 року до жовтня 2025 року.

У звіті окреслено чотири основні напрями праці Відділу:

• канонічна експертиза рішень Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні;
• надання консультацій церковним структурам;
• опрацювання Партикулярного права;
• наукова діяльність.

Митрополит Євген Попович нагадав, що 28–29 січня 2025 року в Перемишлі (Польща) відбулася завершальна робоча зустріч Канонічного відділу та групи з опрацювання Партикулярного права. У ході засідання було завершено перегляд усіх канонів, які передано на розгляд Синоду Єпископів 2025 року.

Синодальний шлях і УГКЦ

Митрополит Теодор Мартинюк, у свою чергу, представив представив комплексний звіт щодо бачення подальшого розвитку синодальності в УГКЦ — від всецерковного рівня до єпархій та парафій. Серед головних акцентів — поглиблення участі мирян, оновлення підходів до формації духовенства, розвиток екуменічного діалогу та посилення культури безпеки.

Архиєрей окреслив пропозиції Генерального секретаріату Католицької Церкви для окремих помісних Церков. На всецерковному рівні цей документ наголошує на потребі нових моделей співпраці з вірними у діаспорі, перегляді програм підготовки священнослужителів у синодальному дусі та активнішій участі мирян у житті Церкви. Особливу увагу приділено ролі жінок у Церкві, ефективній підзвітності та забезпеченню безпечних умов для неповнолітніх і вразливих осіб.

На єпархіальному рівні пропонується розвивати мирянські служіння, поглиблювати розуміння дияконату, долати клерикалізм та забезпечувати реальне функціонування дорадчих і колегіальних органів. Єпархії закликають шукати творчі душпастирські підходи в умовах мобільності суспільства та активно працювати в цифровому середовищі.

Парафіяльний рівень акцентує на плеканні сім’ї як «домашньої Церкви» та відновленні стосунків всередині спільнот на основі довіри, взаємності й відкритості.

Єпископ Теодор наголошує: розвиток синодальності має стати спільним шляхом усіх — духовенства, богопосвячених осіб і мирян — задля більшої єдності, співучасті та місійної відкритості Церкви.

Приготування до наступного Синоду Єпископів УГКЦ

Значну частину дискусій між членами Постійного Синоду було присвячено приготуванню головної теми Синоду Єпископів УГКЦ 2026 року. Як було визначено під час Синоду Єпископів УГКЦ у Римі, головною темою буде: «Душпастирство покликань до священства та монашества». Відповідальними за її підготування стали Патріарша комісія у справах духовенства на чолі з владикою Богданом Данилом і Патріарша комісія у справах монашества УГКЦ на чолі з владикою Михайлом Бубнієм. Тож саме вони стали доповідачами перед членами Постійного Синоду.

«Тема дуже актуальна, а з огляду на різке зменшення покликань до монашества й священства, варта особливої уваги всієї нашої Церкви», — відзначив владика Михайло Бубній.

За словами владики Богдана Данила, окреслення цієї теми вимагає представлення актуального стану покликань в УГКЦ в Україні і на поселеннях та визначення основних елементів душпастирства покликань задля випрацювання кроків на майбутнє.

«Покликання до богопосвяченого життя чи священства є водночас глибоко особистим і глибоко церковним: воно народжується з особистої зустрічі з Христом, розпізнається та дозріває в єдності з Церквою і приносить плоди у служінні Божому народові. Які, отже, завдання має Церква стосовно душпастирства покликань до богопосвяченого життя та священства? Розуміти душпастирство покликань у світлі сучасних викликів, підтримувати молоді покликання у семінаріях та монастирях, оживляти та свідомо плекати культуру покликання», — мовив на завершення єпископ Михайло Бубній.

Варто зазначити, що робочі засідання Постійного Синоду УГКЦ продовжуються, і триватимуть до 14 грудня.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ

Джерело