«Багато хто запитує, звідки у вас сила. А ми відповідаємо: ми віримо в Бога. Його милосердя зігріває нас, коли нам холодно. Наша віра свідчить, що Бог є тут, поруч із нами, і є нашим світлом тоді, коли темно. Це Боже милосердя, яке ми отримуємо, стає змістом нашої солідарності, коли ми допомагаємо одне одному та творимо простори стійкості». Про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час проповіді 18 січня.

Цієї неділі Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви очолив Архиєрейську Божественну Літургію у Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві.

Роздумуючи над Євангелієм від Луки (18, 35–43 ), Блаженніший Святослав звернув увагу на символічне значення міста Єрихону у Святому Письмі. За його словами, Єрихон постає як образ світу, що «сидить у темряві», віддаленого або навіть протиставленого Богові, на противагу Єрусалиму — місту Божої присутності.

Предстоятель пригадав старозавітну подію, коли під мурами Єрихону Ісусові Навину з’явився архистратиг Михаїл і вказав не людський, а Божий шлях до перемоги. «Тут потрібна не стратегія, але віра. І сила Божа є та, яка веде свій народ до перемоги», — підкреслив Блаженніший Святослав.

Порівнюючи цю подію з євангельським зціленням сліпця, Глава УГКЦ наголосив, що нині до єрихонських мурів приходить уже не ангел, а сам Син Божий — не для руйнування фортифікацій, а «щоб впали мури невірства, які відокремлюють людину і людство від Бога».

Особливу увагу Предстоятель звернув на постать єрихонського сліпця, який, не бачачи фізичними очима, зумів розпізнати Месію. Почувши, що йде Ісус Назарянин, він звертається до Нього як до Сина Давидового — очікуваного Спасителя: «Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною».

«Йому забороняли кричати, а той ще голосніше взивав: „Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною“, — зауважив Патріарх. — Й Ісус зупиняється. Сліпота цього єрихонського сліпця є наче іконою сліпоти невіруючого люду. А він своєю вірою є іконою просвічення, де світло Христове проходить глибше, ніж можуть бачити тільки фізичні очі. Тому що він мав відкритими очі своєї душі та міг побачити того, кого назвав Месією і своїм Спасителем».

Глава УГКЦ наголосив, що молитва єрихонського сліпця є фундаментом християнської молитви: «Ісусе, Сину Давидів, помилуй мене». Саме з цієї молитви народилася Ісусова молитва — молитва серця, а в Літургії вона звучить у короткому, але глибокому проханні: «Господи, помилуй».

«Одне слово вказує на те, ким є той, до кого я звертаюся, а друге — ким є я: жебрак, потребуючий Божого милосердя. Коли ті два слова зустрічаються, стається момент переміни», — сказав Предстоятель.

Блаженніший Святослав звернув увагу, що зцілений сліпець не повернувся жебрати при дорозі, а «прозрів і пішов за Христом», ставши Його учнем. Це, за словами Глави Церкви, «перший і найважливіший плід Божого милосердя, яке просвічує, освячує, зціляє і підносить людину».

Окремо під час проповіді Отець і Глава УГКЦ звернувся до київської громади, наголосивши на особливому звучанні слова про Боже милосердя у столиці України під час війни. «Усі, хто дивиться на нас, київських християн, у різних куточках світу дивуються усім вам. Звідки береться ота стійкість Києва жити, працювати, молитися в таких умовах, яких не знав ніхто ще у світі в сучасній історії», — відзначив Предстоятель, підкресливши, що стійськість українців походить з віри в Бога.

Відтак Блаженніший Святослав закликав до спільної молитви за Київ і Україну: «Ми сьогодні просимо: Ісусе, змилуйся над Києвом і над Україною. Ісусе, Сину Божий, змилуйся над кожним і кожною з нас і зроби нас стійкими і непереможними».

«Нехай плодом нашої молитви будуть слова, які Христос сказав єрихонському сліпцеві і сьогодні хоче сказати кожному з нас: „Віра твоя спасла тебе“ (Лк. 18, 42)», — завершив Блаженніший Святослав.

Департамент інформації УГКЦ

Джерело