25 лютого наша держава відзначає День української жінки.

У час війни це свято має особливий зміст. Українська жінка сьогодні – це та, хто піклується про близьких, навчає дітей у складних умовах, несе відповідальність, як вдома так і в щоденній праці, керує громадами, волонтерить, працює в медицині, енергетиці й на виробництві. І водночас – захищає державу зі зброєю в руках.

Жінки служать у різних структурах Сил оборони України. В правоохоронних органах та службі порятунку, медичних підрозділах, у підрозділах зв’язку й розвідки, а також прямо дають відсіч ворогу, тримаючи кулемет в руках. Вони проходять фронт і повертаються додому, щоб продовжувати будувати країну. Вони чекають, підтримують, бережуть родини і не дозволяють нам опускати руки.

Дякую кожній українській жінці за силу, мудрість і витримку. За щоденну працю – видиму й ту, яка непомітна стороннім. За любов до своєї родини й до своєї країни.