У Вишгороді відбулися Великопосні реколекції для духовенства Київської Архиєпархії
У днях 2–5 березня 2026 у Вишгороді відбулися великопосні реколекції для духовенства Київської Архиєпархії. Участь у духовних вправах взяли священники та диякони архиєпархії, начолі з Блаженнішим Патріархом Святославом, Владикою Йосифом Міляном та Владикою Андрієм Хім’яком. Духовенство усі разом мали нагоду спільно молитися, роздумувати над тайною спасіння та поглиблювати розуміння свого священничого служіння.
Реколектантом цьогорічних реколекцій був о. ліц. Захар Михасюта, директор Інституту підвищення богословської освіти священнослужителів Коломийської єпархії УГКЦ ім. єп. Павла Василика. У своїх духовних науках реколектант проводив учасників через глибокі роздуми над центральними темами християнської віри; любов’ю Бога Отця, природою гріха, значенням Ісуса Христа як Спасителя та Господа, дією Святого Духа у житті християнина та практикою духовного життя. Особлива увага приділялась таємниці відкуплення людини у Христі, що стала головною ниткою реколекцій.
Священники роздумували над біблійними образами Старого Завіту, які передвіщали жертву Ісуса Христа. Серед таких образів проповідник згадав практику викупу людини з боргового рабства, коли раба звільняли ціною викупу; жертву ягняти, яке приносили замість первістка, а також обряд козла відпущення, на якого покладали гріхи народу Ізраїлю, після чого його виганяли в пустелю. Усі ці старозавітні прообрази знаходять своє сповнення у жертві Ісуса Христа.
Особливу увагу під час духовних наук було звернено на значення хресної смерті Спасителя. У часи Римської імперії розп’яття було однією з найганебніших кар, призначеною переважно для злочинців. Однак Ісус Христос добровільно прийняв цю смерть, щоб узяти на себе гріхи людства і знищити «боргову розписку» наших провин.
Реколектант наголосив, що Христос добре знає виклики людського життя. Він поніс на собі тягар людських гріхів і своєю жертвою відкрив людині дорогу до спасіння. Завдяки Його стражданням і смерті людина має доступ до благодаті через святі Таїнства. Через Таїнство Хрещення людина стає Божою дитиною, а у Таїнстві Покаяння отримує очищення від гріхів. Кров Христа є джерелом очищення і оправдання людини перед Богом.
Під час реколекцій учасники також роздумували над значенням воскресіння Христового. Євангеліє – це добра звістка про перемогу над гріхом і смертю в Ісусі Христі. Чудо християнської віри полягає в тому, що Бог прийняв смерть, але не залишився у гробі, а воскрес, даруючи нове життя всім, хто вірить у Нього.
Окрему частину духовних наук було присвячено особі Святого Духа. У Святому Письмі Він названий Параклітом – Утішителем і Заступником, тим, хто приходить на допомогу людині. Саме Святий Дух відкриває людині її гріховність, веде до навернення та допомагає зростати у християнському житті. Святий Дух діє у Церкві та в житті кожного християнина. У Таїнстві Хрещення людина занурюється у нове життя з Христом, а у Миропомазанні отримує силу Святого Духа, щоб жити вірою та свідчити її у світі. Через дію благодаті людина поступово змінюється, набуваючи розуму та характеру Христа.
На завершення реколекцій священники роздумували над практичними кроками духовного життя. Було наголошено на необхідності не засмучувати Святого Духа гріхом, бути уважними до Його натхнень і відкритими на Божий поклик. Реколекції стали для духовенства нагодою відновити внутрішню ревність у служінні та наново усвідомити місію священника як свідка Христової перемоги над гріхом і смертю.
Під час реколекцій також було відзначено Патріаршими грамотами окремих священників з дозволом носіння Золотого Хреста.