Владика Петро Голіней взяв участь у заході до 80-ї річниці Львівського псевдособору
10 березня в Івано-Франківському краєзнавчому музеї (Ратуші) відбувся просвітницький захід «Ліквідація УГКЦ: 80-та річниця Львівського псевдособору». Подія була присвячена вшануванню пам’яті переслідуваної Української Греко-Католицької Церкви та осмисленню подій підпільного періоду її історії.
До участі у заході долучилися семінаристи Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата, духовенство та запрошені доповідачі, які ділилися свідченнями та історичними фактами про переслідування духовенства, монашества і мирян УГКЦ у часи радянського режиму.
Серед учасників події був також владика Петро Голіней, єпископ-помічник Коломийської єпархії УГКЦ, який виступив із доповіддю на тему підготовки майбутніх священників у підпільній Церкві. Архієрей розповів про маловідомі сторінки історії, пов’язані з формацією семінаристів у час, коли Церква перебувала під забороною.
У своєму виступі владика наголосив, що для існування Церкви життєво необхідними є священники та звершення Святих Таїнств. Саме тому духовенство, незважаючи на постійні переслідування та загрозу арештів, шукало способи продовжувати виховання майбутніх душпастирів.
Архієрей розповів, що кандидати до священства змушені були здобувати богословську освіту в надзвичайно складних і небезпечних умовах. Часто семінаристи таємно подорожували до різних населених пунктів, де складали іспити у священників, які передавали їм знання з богословських дисциплін. Зокрема, іспити з морального богослов’я вони складали у блаженного владики Симеона Лукача, тоді як інші предмети — в інших священників-професорів.
За словами владики Петра, після смерті Йосифа Сталіна з’явилася певна надія, адже деякі священники повернулися із заслання і могли продовжувати навчання майбутніх душпастирів. Однак навіть у цих умовах процес формації залишався складним і небезпечним, адже будь-яка діяльність Церкви перебувала під пильним наглядом радянських спецслужб.
Єпископ також пригадав, що у 1968 році владика Іван Слезюк призначив о. Михайла Косила ректором підпільної семінарії. Це служіння було пов’язане з великою відповідальністю та ризиком. Деякий час навіть було важко знайти кандидатів до священства, адже молоді люди розуміли, що шлях священника у підпільній Церкві міг привести до переслідувань або ув’язнення.
«Тодішні семінаристи мали лише одну певну перспективу — тюрму, а все інше залишалося невідомим», — зазначив владика Петро, звертаючись до сучасних семінаристів. Він закликав їх довіряти Богові та з ревністю готуватися до служіння, пам’ятаючи приклад тих, хто формувався у часи підпілля.
У заході також взяли участь єпископ-помічник Івано-Франківської архієпархії владика Микола Семенишин, о. Никодим Гуралюк, ЧСВВ, с. Соломія Чигис, п. Галина Беднарчик та п. Тетяна Лапка. Модератором зустрічі був о. Григорій Джала, МЗССА. Організатором події виступив Івано-Франківський краєзнавчий музей.
На завершення учасники заходу спільно помолилися молитву «Достойно є воістину».
За матеріалами пресслужби Івано-Франківської семінарії. Повну версію матеріалу читайте за посиланням на джерело тут.
Світлини: диякон Дмитро Нагорняк
