😢 "Я побігла з підвалу в під'їзд подивитися, а всі кричали мені: "Повертайся, повертайся!»"

❤️‍🩹Так згадує Людмила Соколовська 16 березня 2022 року у Маріуполі. Разом з чоловіком ховалися у підвалі свого будинку. Жили біля Драмтеатру, куди приходили все більше мирних маріупольців у пошуках притулку.

Людмила згадує, 16 березня був гарний сонячний день, хоч і морозний. З ранку були біля театру, але потім почалися вибухи. Вона з чоловіком побігли додому. Невдовзі вони почули звук літака:

"Я побігла з підвалу в під'їзд подивитися, а всі кричали мені: «Повертайся, повертайся!» — бо насправді літак пішов на нове коло. Із під'їзду подивилась у вікно, яке виходило на Драмтеатр, побачила великий клуб диму. Було таке враження, що постріл пройшов уздовж даху, й дах над театром ніби піднявся. Літак зробив коло та повернувся, і… це вже було дуже гучне влучання"

🥹А ось Валентина Мороз разом з чоловіком та дочкою переховувалися у будівлі театру. Сподівалися, що тут безпечніше, адже написали великими літерами перед будівлею слово "ДЕТИ".

"Як стався вибух, у мене ніби стерлося з пам’яті. Можливо, через те, що дістала черепно-мозкову травму. Отямилася вже від того, що дочка разом із людьми мене діставала з-під завалів, дошок і балок…розбита голова, добре дало по коліну. Втім, через шок я тільки за півтора дня зрозуміла, що не можу стати на ногу", – згадує пані Валентина

💔🏛Маріупольський драмтеатр – місце, що стало символом жорстокості та руйнування. Символом трагедії війни, болю Маріуполя та України. Символом воєнного злочину російських окупантів, який світ не має права забути.