«Відбувся вибух. Летіла штукатурка, стояла пилюка. Я побігла, кричала: “Що з моїми батьками?” Мама була вся в крові
- Автор допису: Маріупільська міська рада
Згадує Юлія – одна з тих, хто вижив під час обстрілу Драмтеатру. Жінку врятувало те, що тоді вона спустилася на перший поверх. Її мама теж вижила, але отримала відкриту черепно-мозкову травму.
☝️Її та свідчення інших очевидців авіаудару по театру зібрав Музей «Голоси мирних» Фонду Ріната Ахметова.
😢Зокрема, Наталія досі пам’ятає білий спалах, після якого впав купол, і її з сином підкинуло на підлогу вибуховою хвилею по Драмтеатру. Свого чоловіка жінка бачила за три хвилини до вибуху, як виявилося, востаннє. Він загинув під завалами.
«Ми перебували метрів за десять від вибуху. Як ми з сином залишилися живі, я не знаю. Через вибухову хвилю була така, знаєте, пилова буря з усіх цих будівельних матеріалів. Син витяг мене з-під пилу, почув, що я почала задихатися. Потім син знайшов батька. Він був за метр від дверей, трохи не встиг сховатися…».
💔А от Василь разом із родиною переховувався у Драмтеатрі 10 днів. У момент удару по будівлі їх врятувало те, що частина даху над ними не обвалилася. Лише травмувало лоб жінці. Найважчим для чоловіка було дивитися в очі дитині, яка шукала тата, що опинився під завалами.
«Після того, як дах обвалився, все було у пилу. Було страшно, нічого не видно, ми не знали, куди тікати, де ховатися. Я спершу не відчував ніг. Потім якась жінка забігла і почала кричати, щоби ми тікали всі з бомбосховища, але почався обстріл. Ми були у шоці», – пригадує чоловік.
Маріупольчанка Надія на власні очі бачила, як з глядацької зали Драмтеатру виносили тіла. Вона нарахувала 936. Пізніше від вибуху жінку контузило.
«Я жила недалеко від драмтеатру. Бомбили дуже страшно. І я ніколи не забуду, як мій чотирирічний онук, плакав і кричав: "Бабусю, я не хочу помирати», – розказує жінка.
Наразі, Музеєм «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова зібрано понад 140 000. історій мирних жителів, постраждалих від російсько-української війни. Серед них – близько 12 000 історій маріупольців.
Читайте, слухайте, пам’ятайте: civilvoicesmuseum.org
