У неділю, 29 березня, тисячі вірних Івано-Франківської Архієпархії разом із духовенством взяли участь у Архієпархіальній Хресній дорозі, яка відбулася на батьківщині блаженного Симеона Лукача — у селі Старуня. Розважання над кожною стацією Хресної дороги глибоко перепліталися між собою та по-особливому відчувалися у світлі подій, які сьогодні переживає наша Батьківщина-Україна. Очолив моління Владика Гліб Лончина, Єпископ-емерит УГКЦ.

На молитву Хресної дороги зібралися працівники Архієпархіальної курії та різних структур Архієпархії, численні вірні разом із душпастирями, молодь і діти, військовослужбовці, родини полеглих Героїв, волонтери, ветерани, представники влади й силових структур, а також енергетики. Головним наміром Хресної дороги стала спільна молитва за утвердження справедливого миру в Україні, повернення полонених, віднайдення зниклих безвісти та зцілення ран, які завдала нашому народу війна.

Розпочалася Хресна хода зі вступної молитви, яку виголосив Владика Гліб Лончина: «Сьогодні ми, Твій стражденний народ, стоїмо перед Тобою, обтяжені смутком втрат та страхом непевності. Прийми нас на цю Хресну дорогу разом із Тобою, з’єднай наші страждання з Твоїми стражданнями, наші сльози — з материнським болем Твоєї Пречистої Матері, наші падіння — з Твоїми падіннями під хрестом. Нехай кожна стація цієї Хресної дороги нагадує нам, що Ти не стоїш осторонь нашого горя, а йдеш поруч, несеш наш хрест разом із нами, співстраждаєш кожному пораненому серцю».

Під час кожної стації Хресної дороги хрест почергово несли священнослужителі, медичні працівники та медичні капелани, військовослужбовці, зокрема Воїни Національної гвардії України та Збройних сил України, ветерани російсько-української війни, родини загиблих Героїв, молодь, а також юнаки й дівчата з особливими потребами зі спільноти «Діти Ісуса».

До несення хресного знамена також долучилися представники благодійних організацій, зокрема «Мізерікордія» та Карітас Івано-Франківської Архієпархії, Мальтійської служби допомоги м. Івано-Франківськ, члени братерської організації «Лицарі Колумба», а також представники влади, поліцейські, працівники ДСНС й енергетики.

Упродовж Хресної дороги кожне слово глибоко відлунювало в серцях молільників, адже напрочуд точно перегукувалося з реаліями сьогодення. Роздуми над страстями Христа тісно перепліталися з подіями, які переживає український народ, і в кожному реченні відчувався той біль, що живе в серці кожного.

Особливо зворушливими стали слова з ХІ стації: «Україна сьогодні розіп’ята на хресті несправедливості, і цей шлях пролягає через серце кожної людини. Це шлях вдів, які замість теплих обіймів чоловіка тримають у руках холодний прапор та відзнаки з домовини. Це крик сиріт, чиє дитинство було розірване свистом ракети, і чиї очі передчасно стали мудрими й опечаленими. Ми бачимо Христа в полонених, над якими знущаються, роздягають їх не лише з одягу, а й з людської гідності, проте не здатні зламати їхній дух. Ми впізнаємо Його в тих, хто зник безвісти — у тій нестерпній тиші телефонів, що не відповідають, у тому завислому між небом і землею болю рідних, які не мають місця до якого можна прийти на зустріч, лише невгасиму надію».

«Розп’ята Україна — це не завершення, це шлях до воскресіння, де кожна родина знову збереться за одним столом, де полонені повернуться додому, а пам’ять про тих, хто віддав життя, стане фундаментом нової, вільної країни. Бо любов, випробувана вогнем і хрестом, сильніша за смерть», — мовилося у розважаннях.

Насамкінець моління Владика Гліб поблагословив вірян та духовенство частинкою Чесного і Животворчого Хреста Господнього. Відтак всі вірні мали змогу приступити до помазання освяченим єлеєм, а також отримати благословення мощами блаженного священномученика Симеона Лукача.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

Джерело