⏬️ Під час детонації ракет та артилерійських снарядів утворюються чадний газ, вуглекислий газ, оксиди азоту, формальдегід, велика кількість токсичної органіки. Окислюються ґрунти, деревина, будівельні конструкції.

За даними Державної екологічної інспекції у Луганській області, збитки від забруднення атмосферного повітря станом на вересень 2025 року склали 432,07 млрд грн. З них 431,7 млрд грн – від згорілих лісів та інших насаджень. Площа згорілих лісів сягнула 62 730 гектарів.

Найбільш екологічно небезпечними є пошкоджені промислові об'єкти: Луганська ТЕС, підприємства «Лисичанськвугілля», «Первомайськвугілля», Сєвєродонецька ТЕЦ, хімічне об'єднання «Азот», Рубіжанський картонно-тарний комбінат, Лисичанська нафтова інвестиційна компанія.

ВОДНІ РЕСУРСИ ПІД РИЗИКОМ

Водні ресурси Луганщини опинилися під подвійним ударом. Пошкоджено очисні споруди КП «Сєвєродонецькводоканал», КП «Лисичанськводоканал», КП «Рубіжанське виробниче управління водно-каналізаційного господарства», КП «Попаснянський водоканал».

Через це неочищені стічні води з Сіверськодонецька, Лисичанська, Рубіжного, Попасної потрапляють безпосередньо в Сіверський Донець.

За даними Державної екологічної інспекції, збитки від забруднення вод склали 4,53 млрд грн. Маса сторонніх предметів, матеріалів, відходів у водних об'єктах – 16 656 тонн.

Але найбільша загроза – вугільні шахти, розташовані на тимчасово окупованих територіях. У разі припинення відкачування підземних вод вони будуть затоплені. Це призведе до забруднення водомістких горизонтів, з яких населення бере питну воду. Шахтні води мають високу мінералізацію, а на первомайських шахтах – ще й високий вміст важких металів.

РУЙНАЦІЇ ТА ПРОМИСЛОВІ ВІДХОДИ

Станом на вересень 2025 року різного ступеня руйнувань зазнали 14 390 житлових об'єктів, 235 лікарень, 329 шкіл, 42 спортивні споруди, 208 закладів культури, 367 об'єктів критичної інфраструктури. Кожен зруйнований будинок – це тонни будівельного сміття, яке потребує сортування та утилізації.

Відходи від руйнувань стануть однією з найбільших проблем після деокупації. Металопластик, скло, армувальна сітка, мінеральна вата, матеріали оздоблення, покрівля, побутові речі – усе це перемішане в завалах. Частину можна буде використати повторно, частину – ні.

Екологічно небезпечним об'єктом є полігон промислових відходів у Сіверськодонецькому районі поблизу села Вовчоярівка. Десятиліттями там накопичувалися сотні видів відходів, значна частина яких – небезпечні. Інформація про його стан сьогодні відсутня.

Окрема проблема – породні відвали вугільних шахт. Тільки на підконтрольній до 2022 року території їх налічувалося 72. Накопичено понад 90 млн тонн відходів вуглевидобутку. Палаючі відвали забруднюють повітря продуктами згоряння та пилом.

НАЙБІЛЬШЕ ЗАБРУДНЕННЯ З ЧАСІВ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ

З 2014 року Луганська область стала епіцентром бойових дій. За оцінками Світового банку, близько 138 500 км² земель України потребують обстеження на наявність вибухонебезпечних предметів – це один із найбільших показників забруднення з часів Другої світової війни. Значна частина припадає на Луганщину.

26 684 км² території області вважаються імовірно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Вартість гуманітарного розмінування – 8 млрд доларів США, з яких 6 млрд – безпосередньо на очищення.

Кількість сільськогосподарських угідь, що підлягають обстеженню, – 1 908 900 гектарів.

Ліквідація екологічних наслідків війни на Луганщині потребуватиме не менше ресурсів і часу, ніж відбудова житла та інфраструктури.