У четвер, 21 травня, Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, відвідав парафію Вознесіння Господнього, що у Брошнів-Осаді, Брошнівського протопресвітеріату. Під час візиту Архієрей уділив ієрейські свячення трьом дияконам Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ — Сеніву Дмитру, Тарасу Кадлубу та Андрію Волянському.

На святкове моління у храмі Вознесіння Господнього зібралася велика кількість душпастирів, вірних, гостей парафій, а також дітей та молоді. Після зустрічі Єпископа на церковному подвір’ї розпочалася Архієрейська Божественна Літургія.

У її часі Владиці Миколі співслужили протопресвітер Брошнівського протопресвітеріату та парох парафії о. Володимир Майка, а також численно зібране духовенство Архієпархії.

Під час своєї проповіді Архієрей найперше привітав парафіяльну громаду з храмовим святом, а відтак роздумував про подію Вознесіння Ісуса Христа: «Сьогодні Церква стоїть між небом і землею. Ми святкуємо Вознесіння Господнє момент, коли Ісус Христос возноситься до Отця. І водночас переживатимемо велику благодать священничих свячень, коли Господь кличе людей із землі, щоб вони стали служителями Неба. Ці дві події глибоко пов’язані між собою».

За словами проповідника, Вознесіння — це не про відсутність Бога, це про новий спосіб Його присутності. Христос не залишає світ. Він входить у славу Отця, щоб бути присутнім у Церкві, у Таїнствах, у Слові, у кожній людині, яка Його любить, особливо через священника. «Бо священник покликаний бути знаком того, що Христос далі діє серед свого народу», — додав Єпископ.

Далі Архієрей зазначив: «Коли Христос возноситься на небо, Він бере із собою людську природу, тобто возноситься з тілом. Це означає, що людське життя покликане до неба. Священник має постійно нагадувати людям про це, що ми створені не лише для земних турбот, не лише для успіху чи виживання, але для вічності. У світі, який часто дивиться тільки вниз, священник покликаний підносити очі людей угору. Священство — це не нагорода за досконалість. Це дар Божої довіри до крихкої людини. Господь вибирає не найсильніших, а тих, через кого хоче діяти. І тому справжня велич священника не у владі, а в любові, у здатності слухати, прощати, благословляти, бути поруч, віддавати себе».

Продовжуючи роздуми про Вознесіння, Владика зауважив, що ангели кажуть апостолам: «Чого стоїте й дивитесь на небо?». «Це дуже важливі слова. Християнин не може жити лише мріями про небо, забуваючи про землю. І священник не може втекти від людей у “безпечну духовність”. Вознесіння не відриває нас від світу. Навпаки — посилає у світ із силою Євангелія», — мовив Владика.

Кульмінаційним моментом Літургії стали пресвітерські свячення. Згідно з церковним уставом, вони відбулися після Херувимської пісні. Спершу кандидати до ієрейського сану зачитали визнання віри, після чого Владика Микола виголосив молитви свячень та облачив новопоставлених священників у священничі ризи — епитрахиль, пояс та фелон. Також нововисвячені отці отримали служебники, а також дискоси і чаші.

Згодом нові ієреї стали до престолу разом з іншими священнослужителями та співслужили Архієрею у Божественній Літургії.

Після богослужіння о. Володимир Майка подякував Архієрею за спільну молитву та повчальне слово. Відтак нововисвячені пресвітери подякували Владиці Миколі за уділення свячень та архієрейське благословення. Також вони висловили подяку родичам та всім тим, хто був на шляху до священства, за допомогу та підтримку.

Пізніше від представників місцевої влади слова подяки за пастирський провід лунали Владиці Миколі та духовенству Архієпархії.

Варто зазначити, що у рамках дійства на подвір’ї храму волонтери благодійної організації «Мізерікордія» Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ частували присутніх піцою та різними смаколиками. Така ініціатива діє при організації у рамках соціального підприємства «Піца надії» — мобільної піцерії на колесах. Виручені кошти спрямують на соціальні та благодійні цілі.

Завершилося святкування виступом парафіяльної молоді з нагоди празника Вознесіння Господнього.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

Джерело