26 травня у Мадриді під час засідання Постійного Синоду Єпископів УГКЦ обговорили підготовку головної теми Великого Синоду Єпископів 2026 року — душпастирство покликань до священства і монашества. Єпископи акцентували на ролі сім’ї, парафіяльних спільнот і духовного супроводу у формуванні покликань, а також порушили виклики війни, кризу батьківства та потребу підтримки духовенства.

Про це повідомляє пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ

У післяобідній сесії члени Постійного Синоду УГКЦ — Блаженніший Святослав, митрополит Борис Ґудзяк, єпископ Володимир Ющак, єпископ Йосафат Мощич та єпископ Богдан Дзюрах — обговорили підготовку Головної теми Синоду Єпископів УГКЦ 2026 року: «Душпастирство покликань до священства і монашества».

Основні доповіді представили єпископи Михайло Бубній та Богдан Данило, відповідальні за приготування Головної теми майбутнього Синоду. У своїх виступах вони акцентували на необхідності формування в Церкві «культури покликань», яка має народжуватися у сім’ї, спільноті та через живе свідчення духовенства.

Насамперед єпископи представили доповідачів на майбутньому Синоді Єпископів УГКЦ, що відбудеться 1–10 липня 2026 року у Марійському духовному центрі «Зарваниця». Відтак коротко окреслили структуру, формат та тези кожної із доповідей. Одним із доповідачів Головної теми Синоду стане владика Богдан Данило.

У доповіді владики Богдана Данила особливу увагу було приділено ролі сім’ї у формуванні священничих покликань. За словами доповідача, саме родина є «першою семінарією», де дитина вперше вчиться любові, довірі та відкритості на Божий голос. Владика наголосив, що покликання народжуються там, де віра переживається як радість, а не як примус.

Окремий блок доповіді був присвячений викликам війни та кризі батьківства. У документі зазначається, що війна створює покоління дітей, які ростуть без батьків або з пораненим досвідом батьківства. Водночас саме в цих умовах особливо зростає потреба у духовному батьківстві та священничому служінні як просторі зцілення, супроводу і надії.

Члени Синоду також обговорили роль парафіяльних спільнот у плеканні покликань. У доповіді підкреслювалося, що покликання не можна «створити» адміністративно — їх можна лише плекати у живому християнському середовищі, де молоді люди мають нагоду зустріти Христа, пережити досвід спільноти та побачити приклад радісного і жертовного священничого служіння.

Важливою темою дискусії стала також роль єпископа як духовного батька та головного форматора духовенства. Доповідачі наголосили, що сучасний єпископ покликаний не лише адмініструвати, а й бути присутнім серед молоді, супроводжувати семінаристів та формувати середовище, у якому молоді люди не боятимуться відповісти на Божий поклик.

Під час засідання було представлено також звіт діяльності Патріаршої комісії у справах духовенства. Зокрема, йшлося про працю над удосконаленням формації семінаристів, створенням програм психологічно-духовного супроводу духовенства та підтримкою священників у час війни. Особливу увагу комісія приділяє психічному здоров’ю духовенства, профілактиці вигорання та постійному формаційному супроводу священників.

Учасники засідання наголосили, що сучасна молодь шукає сенсу, жертовності та місії, а тому священство й богопосвячене життя мають бути представлені не як форма соціального статусу, а як героїчний дар себе Богові та людям.

Підсумовуючи обговорення, члени Постійного Синоду підкреслили важливість спільної праці єпископів, священників, монашества, родин і мирян задля формування нового покоління покликань, здатних відповідати на виклики сучасного світу та свідчити про живу присутність Христа у Церкві.

Нагадаємо, щр цьогоріч праця Постійного Синоду проходить у столиці Іспанії на запрошення Ординаріату для вірних Східних Католицьких Церков в Іспанії, який відзначає 10-річчя свого заснування.

Департамент інформації УГКЦ

Джерело