29 травня владика Йосиф Мілян, протосинкел Київської архиєпархії, за дорученням Блаженнішого Святослава, Отця і Глави УГКЦ, взяв участь у засіданні Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій із Прем’єр-міністром України. Єпископ представив роль Церкви в сучасній Україні, порушив питання бронювання священнослужителів та семінаристів, а також наголосив на глобальному значенні УГКЦ для збереження української ідентичності у світі.

Під час виступу владика Йосиф підкреслив, що Українська Греко-Католицька Церква давно вийшла за межі регіональної присутності. «Сьогодні вона присутня на всіх континентах — в Європі, Північній і Південній Америці, Австралії, Африці, навіть росії», — зазначив він.

За словами архиєрея, УГКЦ об’єднує шість мільйонів вірних по всьому світу і є носієм української культури та ідентичності. «У багатьох країнах світу саме греко-католицька громада стала місцем для українців, де зберігають мову, передають традиції, підтримують зв’язок з Україною», — наголосив протосинкел Київської архиєпархії.

Владика Йосиф також нагадав про драматичну сторінку в історії Церкви: «Ми пережили тотальне заперечення, знищення. Від 1944-го року наша Церква була знищена, і хто вважав себе греко-католицьким священником, міг бути закатованим. Ми пережили цей період, вижили і навіть тоді підтримували своїх людей».

Моральна опора суспільства і активна громадська присутність

Владика Йосиф Мілян охарактеризував УГКЦ як одну з моральних опор українського суспільства. «Церква говорить про гідність людини, мир — зовнішній і внутрішній, цінність сім’ї, свободу і відповідальність, людське життя, солідарність та взаємодопомогу», — сказав він. У сучасному світі, де багато понять розмиваються або стають предметом маніпуляції, Церква намагається зберігати моральні орієнтири.

Окремо єпископ наголосив, що Церква — це не лише богослужіння. «Вона займається волонтерством, підтримує військових і переселенців, розвиває освіту, працює з молоддю, допомагає сім’ям, організує гуманітарні, соціальні та підпаліннянські проекти, створює культурні і медійні ініціативи», — перелічив він.

Мережа «Карітас України» та патріарший фонд «Мудра справа» стали одними з найпотужніших операторів гуманітарної допомоги в країні: сотні тисяч продуктових наборів, забезпечення житлом, гарячими обідами, психологічна реабілітація для постраждалих від війни, а також допомога енергетичній інфраструктурі України.

Київ як символ єдності всієї України

Особливу увагу владика Йосиф приділив ролі Київської архиєпархії. «Київ і УГКЦ — це символ єдності всієї України. Саме тут добре видно, що наша Церква вчиться бути церквою для всієї України», — сказав він. Київська архиєпархія сьогодні є місцем зустрічі людей різних регіонів, культур і досвідів.

Позиція щодо участі священнослужителів у бойових діях

Владика Йосиф чітко окреслив незмінну позицію Церкви: священнослужителі не можуть воювати зі зброєю в руках. «Руки, які благословляють, хрестять, відпускають гріхи, не можуть триматися знарядь вбивства», — сказав він, посилаючись на норми канонічного права Кодексу Канонів Східних Церков.

Водночас владика підкреслив, що «священники наші не стоять осторонь оборони держави». Капелани перебувають на передовій поруч із бійцями, надаючи духовну та психологічну підтримку, а парафії перетворилися на волонтерські хаби.

Бронювання — критична необхідність, а не привілей

Владика Йосиф Мілян наголосив: «Бронювання — це не привілей. Це критична необхідність для збереження життєдіяльності суспільства в кризі».

«Священник — не просто релігійний службовець. Це кризовий менеджер людських душ. Якщо забрати священника з парафії, громада втрачає координатора, гуманітарну допомогу, розрадника і лідера», — пояснив єпископ. Він також застеріг, що державі самостійно буде важко впоратися з ПТСР та психологічними травмами суспільства: «Церква через інститут сповіді, духовної бесіди та суспільних ініціатив щодня рятує тисячі людей від розпачу і суїциду».

Правова прогалина для семінаристів за кордоном

Окремим питанням у виступі стала ситуація з українськими семінаристами та аспірантами, які навчаються в папських університетах у Римі, Польщі, Німеччині та Австрії. Владика Йосиф назвав її «юридичною пасткою»: на відміну від аспірантів світських вишів в Україні, які мають законне право на відстрочку, молоді науковці Церкви за кордоном позбавлені можливості легально виїхати на навчання чи сесію.

«Держава, на нашу думку, має визнати наукову діяльність майбутніх провідників Церкви рівноцінною світській науці, адже саме ці люди завтра інтегруватимуть в українську гуманітарну сферу європейський контекст та залучатимуть світову підтримку для України», — закликав владика Йосиф Мілян.

Департамент інформації УГКЦ
Фото: Кабінет Міністрів України

Джерело