У суботу, 30 травня, в Івано-Франківську Сестри милосердя св. Вінкентія розпочали відзначення 100-річчя свого служіння в Україні. Ювілейні заходи розпочалися молебнем до Пресвятої Богородиці в Архікатедральному і Митрополичому соборі Воскресіння Христового та продовжилися Архієрейською Божественною Літургією в храмі святих Кирила і Методія у Крихівцях.

Молитву в Архікатедральному соборі очолив Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

Під час перебування в головній святині міста Архієрей розповів сестрам про особливе місце, де спочивають мощі блаженного священномученика Івана Слезюка. Владика підкреслив особливий зв’язок сестер з блаженним Єпископом-подвижником, адже в роки переслідування Української Греко-Католицької Церкви вони опікувалися ним, забезпечуючи необхідні умови для життя та служіння в часи підпілля. Відтак сестри мали нагоду приклонитися до мощей блаженного Івана Слезюка та занести молитву до свого духовного опікуна і свідка незламної віри.

Згодом сестри-монахині разом із духовенством прибули до храму святих Кирила і Методія у селі Крихівці, де відбулася урочиста Архієрейська Божественна Літургія. Богослужіння очолив Архієпископ і Митрополит Львівський Владика Ігор Возьняк у співслужінні Владики Миколи Семенишина, Владики Петра Голінея, Єпископа-помічника Коломийської Єпархії УГКЦ, о. Антонія Вацеби, протоігумена Провінції Зарваницької Божої Матері Згромадження Воплоченого Слова в Україні, о. Йосафата Бойка, настоятеля парафії, та чисельно зібраних душпастирів.

На святкову Літургію також прибули сестри-монахині та ієромонахи різних згромаджень Української Греко-Католицької Церкви. Усі разом вони піднесли молитву подяки за століття служіння сестер милосердя св. Вінкентія в Україні та просили Божого благословення на подальше здійснення їхньої місії.

У часі Літургії із проповіддю до присутніх звернувся Владика Микола. Роздумуючи над євангельською розмовою воскреслого Христа з апостолом Петром, Архієрей наголосив, що основою кожного покликання та служіння є любов до Бога.

«Ісус тричі питає Петра: “Чи любиш Мене?” І лише після відповіді любові доручає йому місію: “Паси мої вівці”. Служіння у Христовій Церкві народжується не з особистих зацікавлень, не з примусу і не з людського авторитету, а з любові до Христа», — зазначив проповідник.

Владика підкреслив, що саме такою відповіддю на Христовий заклик є сторічне служіння сестер милосердя святого Вінкентія в Україні. За його словами, сто років історії Згромадження — це не лише ювілейна дата, а сто років конкретних діл милосердя, турботи про хворих і потребуючих, вірності в часи переслідувань, підпілля та випробувань. Архієрей також наголосив, що харизма святого Вінкентія де Поля залишається надзвичайно актуальною й сьогодні, адже сестри своїм життям свідчать, що милосердя є самим серцем Євангелія.

«Покликання не закінчується ювілеєм. Ювілей — це подяка за минуле і нове послання в майбутнє. Нехай Христос, який колись запитав Петра: “Чи любиш Мене?”, завжди буде джерелом вашої сили, радості та вірності», — підсумував Владика Микола.

Після завершення богослужіння до присутніх звернувся Владика Ігор Возьняк. Вітаючи сестер із ювілеєм, він подякував їм за багаторічне служіння та побажав залишатися вірними своєму покликанню.

«Старайтеся, щоб ваші труди і старання були завжди добрими та відповідними, бо Господь благословляє те, що є добрим», — наголосив Архієрей. Владика також побажав сестрам сили духу, стійкості характеру, витривалості у служінні, доброти серця та міцного здоров’я на многії літа.

Окрім того, Владика Ігор привітав Владику Миколу Семенишина, який напередодні відзначав свій день народження та 21-шу річницю священничих свячень, побажавши йому рівноваги розуму в труднощах, доброти серця та доброго здоров’я.

З нагоди святкувань від імені Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Владики Володимира Війтишина було зачитано Митрополичу грамоту, яку вручили головній настоятельці Згромадження — сестрі Терезі Юсипів. У ній Архієрей висловив вдячність сестрам за їхню чернечу ревність, жертовність і багаторічне служіння Богові та Церкві, побажавши щедрих Божих благодатей і подальшого плідного служіння для добра Церкви та України.

Своєю чергою сестра Тереза подякувала архієреям, священникам, богопосвяченим особам і всім вірним за спільну молитву та участь у святкуванні ювілею: «Щиро дякуємо вам за те, що знайшли час розділити з нами це святкування. Дякуємо Богові за те, що провадив наше Згромадження цих сто років».

Настоятелька підкреслила, що сторічний ювілей став нагодою не лише пригадати багату історію спільноти, але й подякувати Господу за Його постійну опіку та благословення, які супроводжували сестер упродовж цілого століття служіння людям і Церкві.

На завершення всі присутні зробили спільне фото на добру згадку про цей світлий день.

Довідково:

Згромадження сестер милосердя святого Вінкентія в Україні було засноване 8 червня 1926 року Митрополитом Андреєм Шептицьким як східна гілка Згромадження сестер милосердя з бельгійського міста Деньзе, заснованого у 1837 році. Відповідно до двостороннього договору від 2 травня 1996 року спільнота набула статусу самостійного українського Згромадження богопосвячених осіб, яке здійснює своє служіння у дусі святого Вінкентія де Поля.

Основою харизми Згромадження є служіння Христові через служіння найбільш потребуючим. Наслідуючи духовність святого Вінкентія де Поля, сестри покликані вбачати образ Христа в убогих, хворих, самотніх та знедолених людях, відповідаючи на їхні фізичні, духовні й моральні потреби конкретними ділами милосердя.

Особливе місце в історії Згромадження займає служіння в Івано-Франківську. У роки переслідування Української Греко-Католицької Церкви сестри милосердя опікувалися блаженним священномучеником Іваном Слезюком, допомагаючи йому в часи підпільного служіння. Сьогодні ця духовна спадщина залишається важливою частиною ідентичності спільноти та свідченням її вірності Церкві в найскладніші періоди історії.

Нині сестри здійснюють служіння на території Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської та Полтавської областей. Вони працюють у медичних закладах і благодійних організаціях, зокрема в мережі «Карітас», провадять монастирський дім паліативної допомоги «Витанія», займаються душпастирською та соціальною працею, викладають християнську етику й катехизм, працюють у сфері освіти та церковних інституціях, здійснюють перекладацьку діяльність для видавництва «Свічадо», а також опікуються дитячим будинком сімейного типу, де виховують дітей-сиріт.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

Джерело