Сьогодні особливий день. День скорботи, пам’яті та болю, який неможливо виміряти словами.

4 червня – День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України.

Сьогодні ми згадуємо не просто цифри статистики. Ми згадуємо дитячі усмішки, мрії та сподівання, перші досягнення, улюблені іграшки, недочитані казки та незіграні ігри. Ми згадуємо дітей, які мали жити, дорослішати, закохуватися, обирати свій шлях і будувати майбутнє вільної України.

«Жодна війна не може бути виправданням втрати дитячих життів. Це найстрашніша рана на серці нашої країни. Ми схиляємо голови перед пам’яттю кожної дитини, чий голос обірвався назавжди. Але в нашій тиші сьогодні їхній голос лунає сильніше, ніж будь-коли. Ми пам’ятаємо. І ми зробимо все, аби це більше ніколи не повторилося», – Вікторія Набокова, голова Краматорської районної державної адміністрації, начальник районної військової адміністрації.

Немає слів, здатних загоїти цей біль. Але є пам’ять. Є любов. Є вдячність за кожну маленьку душу, яка назавжди залишила слід у цьому світі.

Сьогодні на деревах розвіваються паперові янголи — символи дитячих життів, які війна забрала надто рано. Вони нагадують нам, що кожна дитина була цілим Всесвітом. І кожен такий Всесвіт ми зобов’язані пам’ятати.

Світло цих дітей житиме в наших серцях, у наших молитвах, у нашій боротьбі за мирне майбутнє.

Мовчання сьогодні звучить голосніше за будь-які слова.

Бо ми пам’ятаємо.

І не маємо права забути.

« повернутися

Джерело