13 червня 2026 р. Б. вчергове вірними Української Греко-Католицької Церкви провадилася молитва на вервиці на Центральному майдані міста Берестин (Красноград). Цього разу до молитви могли долучитися глядачі Інтернет-ресурсів Харківського екзархату УГКЦ: молитва траслювалася наживо у Фейсбук та Ютуб.

Головними намірами молитви за заступництвом Діви Марії були прохання до Всевишнього про перемогу України над росією в нинішній війні.

Молилися за наших захисників, за поранених та полонених, за мешканців нашого міста та району, за загиблих українських військових та цивільних внаслідок російської агресії. Також молилися у приватних намірах тих, хто просив про молитву.

—

Молитва на Вервиці зародилася в глибоку давнину, ще у II-му столітті. На Сході, у Сирії, християни, побудували перші монастирі, почали молитися там, нанизуючи сушені зернята ягід на шнурочки. Отож назва “вервиця” походить саме від слова “верв”, що означає “шнурок, мотузка”.

За допомогою Вервиці той, хто молився на ній, отримував Божі ласки, прощення своїх гріхів, укріплювалися у вірі.

Першими великим подвижником молитви на Вервиці був cвятий Домінік (1170-1221). У Тулузі 1214 року перед ним з’явилася з Неба Матінка Божа і попросила поширювати молитву на Вервиці поміж християнами. У XV столітті в Західній Європі, де молитва на Вервиці була майже забутою, блаженний Алан де Рупе (1428-1475) допоміг відродити її. Пізніше місіонер cвятий Людовік Гріньйон де Монфорт (1673-1716) молитвою на Вервиці довів, що вона не тільки допомагає навертати і спасати людські душі силою молитов Отче наш і Богородице Діво, а є входженням у глибокі таїнства життя, смерті, і воскресіння і слави Ісуса Христа та Діви Марії. Він вважав, що Пречиста Діва Марія з усіх набожеств найбільше цінує Вервицю, бо через неї кожний християнин отримує прощення за провини, звільняється від гріха, прагнучи досконалості, зростає у ласці. Хто плаче, знаходить радість і спокій, хто в біді, — допомогу і розраду…

#Вервиця #Розарій #УГКЦ #Берестин #Красноград