Як це було?

25 років тому відбулась історична подія — візит Папи Римського Івана Павла II до України.

Зараз це сприймається, як якась буденність, але тоді в 2001 це було подією грандіозного масштабу. Якщо захід України більше готувався до урочистого прийому понтифіка, то в інших частинах нашої країни все було не так райдужно. Я розповім про зустріч з Іваном Павлом П у Києві, бо мала щастя бути учасницею саме тих подій.

При тому, що з часу проголошення Незалежності минуло вже майже 10 років, росія ще цупко тримала нас у своїх лапах. Предстоятель РПЦ МП Володимир Сабодан вдався до ультиматуму, вимагаючи відмінити візит Папи на їхню “канонічну територію”, а її “віряни” молилися за те, щоб літак з Папою не приземлився в Україні. Служба безпеки вимагала у священників списки людей, котрі збираються на зустріч з Іваном Павлом до Києва, яких, звичайно ж, не отримувала. Обстановка була досить напружена, люди їхали, не знаючи, чим все може закінчитися. Усі ще пам’ятали 90-91 роки, коли затримували за будь який прояв свободи. Міліції було нагнано дуже багато, вони стояли вздовж траси, починаючи від в’їзду до Київа і аж до самого місця, де відбувалася зустріч – спорткомплексу та аеродрому “Чайка”.

На літургію 25 червня в візантійському обряді зібралося понад 50 000 вірян. Напередодні втричі більше вірян були на Мессі в латинському обряді. Київ ніколи не бачив такої кількості віруючих, котрі не просто прийшли подивитися на Папу — переважно це були практикуючі християни з парафій сходу, півдня та центру України. Люди масово йшли до Сповіді, Причастя, співали Службу Божу та християнські пісні.

Коли Папа звернувся до нас українською мовою, люди просто плакали. Почуття були неймовірні. Це так, як Майдан, тільки не протестуючий, а повний любові та спокою, коли поруч неймовірна кількість близьких тобі людей. Це відчуття присутності Бога в твоєму житті і повної відсутності страху. Для когось збоку ми, мабуть здавалися релігійними фанатиками, трохи божевільними, але нам було до того байдуже. Наповнені світлом Божої Любові, окроплені київським дощем щасливі ми поверталися до своїх домівок і ще довго потім ділилися спогадами.

Для мене особисто Папа Іван Павло II — це святий Папа. Людина неймовірної внутрішньої сили, надзвичайної мудрості, котра зламала комуністичний хребет не лише Польщі, а й іншим пострадянським та європейським країнам і дуже багато зробила для того, щоб примирити український і польський народи.

П.С. Фото, зроблене доступними в ті часи засобами ((((

Валентина КРОЛЕВСЬКА,
Полтава

Джерело: https://www.facebook.com/share/p/1GpP3AeG5c/

#візит_Папи_Римського_в_Україну #Папа_Римський #Йоан_Павло_2 #Церква #УКГЦ #РКЦ