25 червня у Києві відбулася визначна наукова конференція «Паломник миру і братерства», присвячена 25-річчю історичного Апостольського візиту святого папи Івана Павла ІІ в Україну. Захід об’єднав провідних церковних ієрархів, державних діячів та науковців задля глибокого переосмислення духовної, суспільної та геополітичної спадщини цієї доленосної події.

Урочисто відкрили конференцію єпископ-помічник Київської Архиєпархії УГКЦ владика Йосиф Мілян та голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський. Їхні виступи заклали головний вектор дискусії — усвідомлення значення папського візиту як для внутрішнього відродження української нації, так і для її затвердження на світовій арені.

Владика Йосиф Мілян у своєму слові наголосив, що Іван Павло ІІ прибув до України як «паломник віри, пророк людської гідності та свідок сили духу». Особливу увагу єпископ звернув на беатифікацію українських новомучеників, яка відбулася під час візиту Святішого Отця до Львова у червні 2001 року:

«Народ, який має мучеників, не має права жити без пам’яті. Церква, яка має свідків віри, не має права боятися майбутнього», — підкреслив владика Йосиф, нагадуючи про важливість збереження історичної пам’яті для прийдешніх поколінь.

Зі свого боку, голова ДЕСС Віктор Єленський дав чітку суспільно-політичну оцінку подіям 25-річної давнини, назвавши папський візит «колосальним кроком геть від Москви». За його словами, приїзд Глави Католицької Церкви допоміг Україні виразніше заявити про себе світові та потужно сприяв піднесенню людської гідності, яке згодом яскраво проявилося під час Помаранчевої революції, Революції Гідності та в сучасному спротиві агресору.

Наукова частина конференції відзначилася глибокими доповідями відомих дослідників:

Анатолій Бабинський, науковий співробітник Інституту історії Церкви УКУ, детально проаналізував взаємини Івана Павла ІІ з Українською Греко-Католицькою Церквою в діаспорі, а також фундаментальні зміни ватиканської політики щодо Церков, які перебували під гнітом комуністичних режимів.

Тарас Пшеничний, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, розглянув цінність свободи крізь досвід жорстокого підпілля та подальшої легалізації УГКЦ.

Отець Здислав Шманда з Інституту релігійних наук святого Томи Аквінського зосередився на постаті папи в контексті складних, але стратегічно важливих українсько-польських взаємин та християнського примирення.

Окремим акцентом конференції став виступ радника ректора УКУ Мирослава Мариновича. Він звернувся до видатної енцикліки Івана Павла ІІ «Centesimus Annus» («Сотий рік»). Доповідач зауважив, що навіть через 35 років після появи цього документу питання, поставлені папою після краху комуністичної системи, залишаються гостро актуальними для сучасної України: як гармонійно поєднати свободу й відповідальність, ринкову економіку та соціальну справедливість, демократичний устрій і безумовну повагу до людської гідності.

Під час засідання круглого столу «Папські відвідини України: спогади, уроки, надії» учасники дискусії ділилися живими спогадами про піднесену атмосферу червня 2001 року та розмірковували над тим, як саме візит Івана Павла ІІ безповоротно змінив ментальну карту України.

Чверть століття потому стає очевидним: цей візит був не лише величною сторінкою новітньої церковної історії. Це була екзистенційна подія, яка допомогла українцям повертати власну історичну пам’ять, глибше усвідомлювати свою гідність і бачити Україну невіддільною частиною європейського духовного та культурного простору.

Організатори заходу: Інститут Історії Церкви та Центр УКУ в Києві, Історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка, Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України та Київська Архиєпархія УГКЦ.

За матеріалами прес-служби Українського Католицького Університету

Джерело