Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор звершив Архиєрейську Літургію ї з нагоди зібрання учасників міжнародного католицького молитовного руху Всесвітнє Апостольство Фатіми (ВАФ) у Львівській духовній семінарії Святого Духа УГКЦ.

У своїй проповіді Архиєрей зазначив:

— Святий апостол Павло закликав вірних, щоб корилися владі, яку він розглядав згідно Божої волі. Святий уважав, що противитися владі, це – протистояти Божій постанові. Він вказував, щоб ті, хто добро чинять, пошановані владою й мають похвалу від влади. Він розглядав дії наглядачів, як Божих слуг і бачив усе в добрих відносинах одні до других. Підтримував те, щоб платити податки, мита, віддавати пошану та жити у відповідному страху перед володарями. Можливо, апостол звертався та писав, щоб коритися владі, теж тому, що відчував якусь напругу в народі й не бажав сутичок, а з ними кровопролиття тощо. Апостол пригадував, що любити ближнього, означає виконати закон, а любов впливає, щоб не красти, не вбивати, не чинити перелюбу тощо. Любов повинна бути взаємна між усіма, на жаль, так не ставалося, бо часто владні особи перегинали лінію справедливості влади, надуживали своєї посади, щоб вигідніше жити. У самому Ізраїлі, цар Ровоам радився зі старшими про ярмо, яке наклав його батько на підвладний люд. Досвідчені радили так: «…Якщо в цьому дні будеш рабом цьому народові і послужиш їм, і скажеш їм добрі слова, і вони будуть тобі рабами на всі дні» (1Цар 12,6). Інші, молодші, вигодованці радили по-іншому, яких послухав цар та проголосив їхню ідею: «…Мій батько зробив ваше ярмо тяжким і я додам до вашого ярма, мій батько карав вас бичами і я вас покараю скорпіонами» (1 Цар 1213). Любов царя до народу виявилася у погрозах карати народ бичами та скорпіонами. Не рідко владні особи демонструють свої диктаторські умови, які не згідні із заповіддю Божої любові, що віддаляє людей від таких авторитарних осіб.

Ісус Христос закликав усіх, щоб люди трималися його навчання та йшли вказаною ним дорогою життя. Хто покидає Ісуса, стає на іншу дорогу життя, такі віддаляються від Господа, не збирають нічого для щасливого вічного життя, навпаки, втрачають. Господь згадує про гріхи проти Святого Духа й перестерігає, що вони не простяться. Порок чи вада, автор Святого Письма вживає слова хула проти Святого Духа, не проститься. Святий Іван Золотоустий про не прощення вади проти Святого Духа пояснює, «… що Христа не знали, хто він був; а про Духа отримали достатньо пізнання. Так, що говорили пророки, говорили по натхненню Духа, і в старому завіті усі мали про Нього дуже ясне розуміння… Дух Святий відомий вам, а ви не стидаєтеся відкидати очевидну правду. Якщо кажете, що Мене не знаєте, то без сумніву знаєте, що виганяти бісів та звершувати зцілення – діло Святого Духа. Тому не лише мене відкидаєте, але і Святого Духа. Тому покарання вашого, як тут, так і там, не уникнути» (св. Ів. Золот. Бесіда XLl на Мт, п.3). Син Божий наголошує, що на доброму дереві – добрі плоди, а погане дерево приносить лихий плід. Спаситель робить порівняння дерева з добрим серцем, яке чинить добро, а з лихого серця виходять погані слова або вчинки. Він пригадує про Божий суд, на якому буде суджена кожна людина, що буде оправдовуватися, також і за своїми словами. Тому на свою мову, на мову свого язика необхідно дуже уважати, бо він, для уваги, розміщений за двома замками: зубами та губами. Ревно, старанно і чесно трудімся над своїм спасінням, щоб осягнути вічну нагороду!

Сьогодні наша Церква вшановує святу Анну, в день свята її Успіння. Відомо, що пресвята діва Марія, була єдиною донькою, яку вона привела на світ. Праведне подружжя Йоакима та Анни до поважного віку не мали дітей, але молилися і надіялися, що Господь вислухає їхніх молитов і в них народиться дитя. Довіряли Богові, тужили за дитиною і Анна привела на світ Богородицю, чого вона не очікувала аж про такий дар. Не знаємо, скільки років Марія втішалася своєю матір’ю Анною, а мати донею Марією, але припускаємо, що їхнє життя відбувалося в любові, мирі та взаємному розумінні. Свята Церква пропонує нам роздумати про Успіння праведної Анни та її перехід у вічність. І ми можемо не лише здогадуватися, але й стверджувати про геройські чесноти, які здобула й практикувала ця проста жінка у своєму житті. Анна була терпеливою та молитовною жінкою, яка з великою довірою віддалася в руки Бога. Спільно зі своїм мужем Йоакимом молилися, постили, чинили милостиню, як виконання волі Божої, надіючись, що Господь вислухає їхніх молитов і поблагословить їм дитинку. Анна не розчаровувалася, не нарікала, бо її судьба була у руках Господніх. Привела на світ Богородицю, віддала її на виховання у святиню, не відомо, як довго втішалася нею й Господь покликав Анну по нагороду. Молімося до святої Анни, просімо її про благословення для наших сімей та родин, благаймо її, щоб випросила в Господа завершення війни в Україні! Свята Анно, заступайся перед Господом й виблагай спасіння наших душ!

Джерело