Сьогодні ми вшановуємо пам’ять усіх, хто був страчений, закатований чи загинув у ворожому полоні. Оленівка стала одним із найвідоміших прикладів цього злочину, але, на жаль, не єдиним. За кожною назвою — колонії, СІЗО, підвали, катівні на окупованих територіях і в самій росії — стоять людські долі, понівечені тіла й незламний дух тих, хто до останнього залишався вірним Україні.

Пам’ять про них — це не лише скорбота. Це обов’язок. Обов’язок називати зло злом, домагатися справедливості, не дозволити світу – звикнути до злочинів, а нам самим – забути тих, хто пройшов крізь нелюдські тортури або не повернувся з полону.