У столиці дедалі більше зелених зон оформлюють із використанням декоративних злаків. Нині їх можна побачити не лише в парках і скверах, а й на транспортних розв’язках, бульварах, вздовж магістралей та в нових ландшафтних композиціях. Такий підхід є частиною сучасної концепції озеленення міста, що поєднує естетику, екологічність та адаптацію до змін клімату. Про це повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Валентин Мондриївський.

«Сьогодні озеленення Києва – це вже не лише про створення красивих просторів. Ми послідовно змінюємо підхід до формування міського середовища, орієнтуючись на його стійкість до кліматичних змін, ефективне використання ресурсів і комфорт для людей. Саме тому дедалі ширше впроваджуємо природоорієнтовані рішення, які вже давно стали стандартом у європейських містах. Використання декоративних злаків – один із прикладів такої системної трансформації міського озеленення», – зазначив Валентин Мондриївський.

У 2026 році декоративні злаки вже висадили на 117 локаціях у різних районах Києва. Озеленювачі використовують різні види багаторічних рослин, зокрема міскантус, куничник, пенісетум, молінію та інші, які добре пристосовані до міських умов.

«Декоративні злаки – це практичне рішення для сучасного міста. Вони добре адаптуються до міських умов, потребують значно менше поливу й догляду, допомагають покращувати мікроклімат, затримують пил і підтримують біорізноманіття. Крім того, такі рослини лишаються декоративними впродовж усього року, змінюючи свій вигляд залежно від сезону. Саме тому ми послідовно збільшуємо кількість таких насаджень у столиці», – зазначив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Павло Іванов.

Однією з головних переваг декоративних злаків є їх невибагливість. Це багаторічні рослини, які не потребують регулярної заміни та частого поливу, що дає змогу ефективніше використовувати воду, техніку й людські ресурси.

Використання декоративних злаків відповідає сучасним європейським підходам до озеленення міст. У Києві цей підхід поступово стає невід’ємною складовою створення комфортного, екологічного та стійкого до кліматичних змін міського простору.