«На горі Тавор Господь Бог об’являє себе учням. Вони побачили, що Той Учитель, з Яким щодня живуть, трудяться і навіть співпереживають, не є одним зі старозавітних пророків чи земних учителів. Це є Бог, Який навідався до народу Свого. Не шукайте собі інших учителів, інших авторитетів, інших лідерів. Ось є Син Божий, у Якому життя вічне». Про це 6 серпня сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час проповіді у день свята Преображення Господнього.

Предстоятель очолив Архиєрейську Божественну Літургію у Відпустовому центрі блаженного Симеона Лукача в селі Старуня. Із ним співслужили: митрополит Івано-Франківський Володимир Війтишин, митрополит Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк, єпископ Самбірсько-Дрогобицький Ярослав Приріз, єпископ Камʼянець-Подільський Іван Кулик, єпископ Чернівецький Йосафат Мощич, екзарх Луцький Йосафат Говера, Єпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства Степан Сус, єпископ-помічник Івано-Франківської архиєпархії Микола Семенишин та численне духовенство.

Цього дня у родинному селі блаженного Симеона Лукача зібралося понад 4 тисячі вірних з різних куточків Прикарпаття з нагоди патріаршої прощі, щоб спільно молитися за мир, справедливу перемогу, українське військо, родини, молодь і весь український народ.

Під час проповіді Глава Церкви пояснив, що свято Преображення є не лише згадкою про подію минулого, а запрошенням кожної людини пережити зустріч із Христом сьогодні.

«Святкувати свято — означає сьогодні пережити переображення з Христом на горі. Ми чуємо, як євангелист Матей, описуючи цю подію, розпочинає її одною фразою, а всі інші слова і свідчення лише розкривають її зміст. Він каже: „узяв, повів учнів Якова, Петра і Йоанна на високу гору і переобразився перед ними“ (Мт. 17, 1–2). Давайте вслухаємося у зміст трьох слів: повів, на високу гору і переобразився».

Блаженніший пояснив, що у Святому Письмі слово «гора» — це не просто географічне місце, а духовна висота, простір зближення між Богом і людиною.

«Гора — це той момент, коли Господь Бог кличе людину піднятися над самою собою. Поглянути на себе, на той світ, у якому вона живе, з Божої перспективи. Коли ми згори дивимося на наше помешкання, людей, то бачимо світ, самих себе і тих, хто є довкола нас. Гора у Святому Письмі завжди була простором Божого об’явлення», — зауважив Патріарх.

За його словами, Таворська гора, з одного боку, є сповненням усього того, що Мойсей і пророки знали та чули про гору Синайську, а з іншого — пророцтвом про те, що станеться на Голгофі.

«Тож сьогодні Господь Бог кличе, веде на цю гору не тільки учнів, а й кожного з нас. Він не лише кличе на цю гору, він бере, підносить, своєю силою закликає і вводить у глибину спілкування із собою», — наголосив проповідник.

Говорячи про подію Преображення, Блаженніший наголосив, що це не про переміну: «Переображення — це виявлення правди. Правди, яка воплотилася. Бог — Істина, Який став людиною, і на горі Таворській сяє знутра людської істоти».

Тоді, за словами Предстоятеля, учні Христові побачили, що Він не є одним із старозавітніх пророків чи якихось земних учителів. «Це є Бог, який навідався до народу свого».

Окремо Глава Церкви звернув увагу на особливе значення Старуні як місця молитви і духовного оновлення.

«Кожен, хто хоча б раз тут побував, відчуває, що переобразився. Господь Бог тут чинить із нами щось особливе. Недаремно саме тут, у першій в Україні підземній базиліці, ми особливо почитаємо ікону Бахмутського Спаса. Це ікона, яку врятували наші капелани із палаючого дому у цьому героїчному місті, де ми так потужно зуміли не тільки відстояти свою гідність, а й показати силу нашого війська».

Він також додав, що за рік від часу освячення відпустового центру вірні й духовенство стали свідками того, як Господь відкрив тут особливий простір зцілення ран війни, і поділився свідченням про молитви людей перед іконою Бахмутського Спаса.

«Як зворушливо було довідатися, що одна з матерів наших воїнів, син якої вважався зниклим безвісти, приходила сюди молитися перед образом Бахмутського Спаса. Згодом вона повернулася, щоб подякувати, бо той, хто був зниклим, знайшовся. Той, хто був наче мертвий, ожив. Цей Спас переображає нас і продовжує чинити чуда серед нас».

На завершення проповіді Блаженніший Святослав закликав до молитви за всіх, хто страждає від війни. «Ми хочемо сьогодні огорнути молитвою наших ветеранів, матерів, які моляться за своїх дітей, усіх військовослужбовців, полонених, зниклих безвісти, поранених. Молимося і за тих, кого зараз катують у російському полоні. Приносимо Господеві також усіх загиблих і поранених внаслідок чергового російського удару по Києву та Київщині. Просимо в Господа переображення для кожного, хто сьогодні терпить, і для всієї України».

Після богослужіння Глава УГКЦ подякував душпастирям, які служать у Відпустовому центрі блаженного Симеона Лукача, наголосивши, що за перший рік його діяльності сюди прибули десятки тисяч паломників, щоб «досвідчити зціляючу Божу десницю і благодать, яка лікує рани цієї жахливої війни».

Він також висловив вдячність волонтерам і всім, хто своєю щоденною працею допомагає розвивати паломницький центр, зауваживши, що про Старуню вже знають далеко за межами України.

Окремо Патріарх закликав вірних молитися за візит Папи Лева XIV до України. Він висловив сподівання, що саме Старуня могла б стати місцем зустрічі Святішого Отця з українськими паломниками.

«Думаю, що тим гідним місцем, яке може прийняти понад мільйон паломників, буде Старуня. Нехай ця наша мрія збудеться і Господь Бог тут почує наші молитви. Може, це буде ще одним маленьким чудом переображення України, Церкви і Європи», — сказав Блаженніший Святослав.

Відтак митрополит Івано-Франківський Володимир Війтишин від імені духовенства, монашества та вірних Івано-Франківської архиєпархії подякував Блаженнішому Святославові за постійну підтримку українського народу в час війни, молитву за військових, волонтерів, медиків, полонених, зниклих безвісти та родини, які переживають втрату близьких.

«Ваше Блаженство, прийміть нашу подяку за те, що ви завжди стараєтеся бути з нами, українським народом, у цей важкий час жорстокої війни. Дякуємо вам за вашу постійну молитву і за те, що ви є поруч із тими, кому сьогодні найважче. Ваш заклик: „Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться“ — єднає нас у спільній молитві до Всевишнього Господа за мир для України».

Під час прощі Блаженніший Святослав також отримав особливий дарунок — ікону, виконану прикарпатським митцем Богданом Пилипівим у техніці пірографії – мистецтві створення зображень розпеченим пером. Оригінал цієї ікони автор свого часу подарував Патріархові, а Блаженніший Святослав згодом передав його Папі Леву XIV під час першої аудієнції після його обрання.

Глава Церкви пригадав, що Богдан Пилипів є батьком полеглого українського воїна, та звернув увагу на символізм техніки, у якій працює митець. За його словами, сьогодні ворог вогнем «пише» по українській землі, тоді як Богдан Пилипів тим самим вогнем творить образи, що свідчать про віру, надію та незламність. Саме тому ця ікона стала для Папи свідченням про батька полеглого Героя, який, попри власний біль, продовжує творити.

На завершення прощі прочани помолилися за Україну молитвою «Боже великий, єдиний». Після цього Блаженніший Святослав з єпископами вшанував ікону «Бахмутський Спас» та освятив приміщення, призначені для завершального етапу формації братів-семінаристів Івано-Франківської духовної семінарії ім. священномученика Йосафата.

Департамент інформації УГКЦ

Джерело