Владика Микола уділив дияконські свячення на Ясній Горі в Гошеві
У середу, 5 липня, Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, здійснив душпастирський візит до монастиря отців василіян, що на Ясній Горі у Гошеві. Цього ж дня Єпископ уділив дияконські свячення випускнику Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата піддиякону Миколі Цюпині.
Святкові богослужіння розпочалися з урочистої зустрічі Владики Миколи. Відтак відбулася Архієрейська Божественна Літургія, під час якої Єпископу-помічнику співслужили ігумен монастиря о. Вінкентій Слободян, ЧСВВ, о. Василь Дзяйло, протопресвітер Болехівського протопресвітеріату, а також чисельно зібрані отці василіяни та священнослужителі Івано-Франківської Архієпархії.
Звертаючись до вірних у часі проповіді Владика Микола мовив: «Сьогодні Ясна Гора у Гошеві знову стає особливим місцем Божої благодаті. Ми прийшли сюди, як паломники, щоб наші серця наповнилися Божою благодаттю і щоб віддати честь Пресвятій Богородиці, нашій Небесній Матері, прославленій у чудотворній іконі».
«Ми, прибули сюди зі своїми радостями і болями. Ми сьогодні прийшли сюди, щоб дякувати Богові за Його ласки. Ми прийшли сюди, щоб перепросити перед Ним за наші гріхи і за нашу невірність. Ми є тут для того, щоб продовжувати просити, випрошувати у Нього, нашого Господа і Спасителя, завершення цієї жахливої війни і настання справедливого миру», — продовжив Архієрей.
Роздумуючи над значенням паломництва, Єпископ зауважив, що воно полягає не лише у фізичній дорозі до святого місця, але передусім у духовному наближенні людини до Бога:
«Пам’ятайте, що паломництво — це не дорога пішки чи шлях, який проїхали. Це найперше — наближення нашого серця до Бога. Ми, можливо, сьогодні залишили свій комфорт і приїхали сюди, щоб шукати Божого комфорту. Навіть незважаючи на це гаряче сонце, бо й через нього ми можемо відчути проміння Божої любові до нас, до своїх дітей».
Окремо Владика Микола наголосив на особливій ролі Пресвятої Богородиці, до Якої на Ясну Гору протягом століть приходили українці в часи миру і війни, переслідувань та випробувань. Він закликав і надалі з довірою звертатися до Небесної Матері, випрошуючи миру для України і повернення полонених. Проповідник також згадав про біль родин, які чекають на своїх рідних, що зникли безвісти, зазначивши, що невідомість про долю сина, батька, брата чи матері є надзвичайно важким випробуванням.
«Сьогодні ми прийшли сюди, щоб разом із Пресвятою Богородицею, споглядаючи розп’ятого Ісуса, почути: “Ось Мати твоя”. Слова, які як тоді, так і сьогодні, Ісус промовляє до кожного з нас. Чи можемо ми опускати руки? Чи можемо втрачати надію? Чи можемо сумніватися в помочі Пресвятої Богородиці, Яка є нашою Мамою? Ні. Навіть тоді, коли кожен із нас проживає якісь труднощі, не можемо не довіряти Їй, перестати звертатися до Неї», — наголосив Єпископ.
«Тому сьогодні я всім вам, від найменших до найстарших, дякую. Дякую за ваші молитви, за вашу віру і за те, що не втомлюєтеся дякувати, просити і молити Господа і Пресвяту Богородицю», — мовив він.
Говорячи про особливість цього дня, Архієрей звернув увагу на дияконські свячення та наголосив, що дар дияконського служіння отримується не для власної користі, а для служіння іншим. Він підкреслив, що диякон покликаний наслідувати Христа, Який прийшов не для того, щоб Йому служили, а щоб служити:
«Сьогодні також маємо ще один дар. Ми станемо учасниками дияконських свячень, які відбуваються перед Божим престолом для того, щоб пізніше відбувалося служіння від престолу до всіх куточків, де людина через служіння потребуватиме отримання Божої ласки».
Згідно з церковним уставом, Чин уділення Таїнства Священства у першому ступені відбувся після освячення Євхаристійних Дарів.
Опісля богослужіння відбулося уділення повного відпусту. Відтак ігумен монастиря о. Вінкентій подякував Владиці Миколі за звершення спільної молитви.
До Архієрея звернувся також нововисвячений диякон Микола Цюпина, який висловив щиру вдячність Владиці Миколі за уділений дар дияконського служіння, за молитву й батьківські настанови на шляху покликання до служіння Богові та Церкві.
На завершення присутні єдналися у молитві за Україну, виконуючи духовний гімн «Боже великий, єдиний».
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ






