«Ми віримо, що перемога України над російським агресором буде моментом, коли ми здвигнемо оцю гору ворожої сили, яка на нас наступає. Наші маленькі зернятка гірчиці, розсіяні по розлогих українських чорноземах, уже сьогодні дають плоди. Ми вогнем нашої віри запалюємо мільйони сердець. Подібно, як наші люди через обставини війни сьогодні розсіюються по різних країнах світу і своєю вірою в Бога дивують місцевих християн». Про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук  під час проповіді у неділю, 9 серпня, у монастирі Згромадження Сестер Мироносиць в Івано-Франківську.

Цього дня Предстоятель УГКЦ очолив Архієрейську Божественну Літургію у співслужінні Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Владики Володимира Війтишина, о. Олега Олекси, керівника Секретаріату Верховного Архиєпископства УГКЦ, о. Володимира Лося, капелана монастиря, та о. Богдана Лиска, сотрудника парафії святих Кирила і Методія в Івано-Франківську.

Монастирська каплиця об’єднала у спільній молитві чисельно зібраних вірних, дітей та молодь, а також спільноту сестер-монахинь Згромадження Сестер Мироносиць на чолі з настоятелькою сестрою Климентією Чорноус.

У часі богослужіння Блаженніший Святослав виголосив проповідь, у якій роздумував над євангельським образом гірчичного зерна та силою віри, здатної «рухати гори».

«Це святе Євангеліє, яке ми щойно почули, начебто ілюструє, пояснює, розкриває нам правила духовного життя. Правила духовного життя і боротьби кожної віруючої людини», — зазначив Глава Церкви.

За словами Предстоятеля, монастир є особливим простором молитви, посту і боротьби, але водночас — простором свободи, де можна відчути життєву силу Церкви. Роздумуючи над євангельською розповіддю про зцілення біснуватого юнака, Блаженніший Святослав звернув увагу на слова Христа про віру, навіть таку малу, як гірчичне зерно:

«Що то за таке дивне гірчичне зерно? І чому саме, говорячи про силу віри, Христос звертає увагу на цей вид насіння? Очевидно, тут не йдеться про розміри. Бо те гірчичне зерно є найменше, на нього, можливо, ніхто дуже не звертає увагу.  Але Христос звертає увагу на те, що це найменше зерно має найсильніший зародок. Той зародок, у якому є сила життя. Це гірчичне зерно є сильне не розмірами, але життєздатністю, яку носить у собі».

Посилаючись на святого Кирила Єрусалимського, Глава УГКЦ говорив про «гарячу віру», яка здатна протистояти силі зла.

«Хто має віру, яка є гарячою, віру, яка перетворюється в діла любові до Бога і ближнього, той здатний рухати гори», — підкреслив Блаженніший Святослав.

Водночас він пояснив, що йдеться не про людську силу, а про силу Бога, до якої людина долучається через молитву. «Коли я в молитві кожного дня живу моє життя, я стаю причасником сили Самого Ісуса», — зазначив Предстоятель.

Окремо проповідник звернув увагу на слова Христа про молитву і піст. За його словами, молитва робить людину учасником Христової дії, а піст допомагає долати сили, які намагаються паралізувати людську волю та затемнити розум: «Ми перемагаємо ворожу силу, яка намагається нам нашу волю спаралізувати, наш розум затемнити. І силою Божою ми можемо побороти усі інші види сили, які походять від сотворіння».

Євангельський образ гірчичного зерна Блаженніший Святослав також пов’язав із історією Української Греко-Католицької Церкви. Він нагадав, що в умовах радянських переслідувань Церква була малою, а її громади — «маленькими, як гірчичні зерна». У цьому контексті він згадав сторіччя від дня народження Владики Павла Василика, назвавши його прикладом людини, яка силою особистої віри могла протистояти радянській репресивній системі.

«Наша Церква в умовах радянських переслідувань була маленькою. Наші громади, громади наших віруючих людей були справді маленькі, як гірчичні зерна. Але ті “гірчичні зерна” завалили Радянський Союз і його поневолюючу систему. Чому? Тому що там люди вміли мати гарячу віру, яка зрушила цю гору, перед якою тремтів цілий світ», — мовив він.

А відтак додав: «Владика Павло Василик був прикладом такої людини, яка силою особистої віри могла зрушувати совєтські кабінети, їхні способи мислення, навіть поламати репресивну машину, яка саме об нашу Церкву поламала свої зуби».

Він зазначив, що євангельське слово про гірчичне зерно сповнюється і сьогодні. Маленькі громади УГКЦ у різних регіонах України, за його словами, складаються з людей із «гарячою, живою вірою», яка дає силу вистояти у час війни.

«Саме ця віра сьогодні нам дає силу для того, щоби вистояти у тій боротьбі. І ми віримо, що перемога України над російським агресором буде моментом, коли ми здвигнемо оцю гору ворожої сили, яка на нас наступає. Наші маленькі зернятка гірчиці, розсіяні по розлогих українських чорноземах, уже сьогодні дають плоди. Ми вогнем нашої віри запалюємо мільйони сердець. Подібно, так само, як наші люди через обставини війни сьогодні розсіюються по різних країнах світу. І своєю вірою в Бога дивують місцевих християн», — наголосив Глава УГКЦ.

Блаженніший Святослав також пригадав слова світлої пам’яті Папи Франциска про українських жінок в Італії, які допомогли багатьом людям навернутися до Бога: «Віруючі українські жінки, як ті маленькі гірчичні зерна, на яких ніхто не звертав уваги, вони врятували і рятують тисячі людських душ у тій країні, куди Господь Бог їх покликав».

Окрему частину проповіді Предстоятель присвятив покликанням до священничого та монашого життя. Він зазначив, що цього року Синод Єпископів УГКЦ, який відбувся у Зарваниці, особливу увагу приділив покликанням. 

Блаженніший Святослав наголосив на ролі батьків у тому, як діти відкривають для себе Боже покликання: «Наші діти, вони настільки будуть готові відгукнутися на поклик Божий, наскільки тато і мама їх люблять. Як тато і мама, показуючи свою віру в Бога, своїм гарячим серцем любові, здатні огорнути свою дитину, та дитина буде здатна любити Бога і Україну до тої міри, щоб посвятити своє життя цій любові. На жаль, сучасний світ перетворюється щораз то більше на світ сиріт, які живуть в соціальних мережах, знають, що діється на другому кінці світу, але не знають, ким вони є, не знають, яку дорогу у житті вибрати, не знають, до чого покликані вони у цьому земному житті. Тому ми молимося, щоб наші батьки мали цю живу віру, хоча би маленьку, як гірчичне зерно. Не треба величезних речей робити: треба справді любити своїх дітей. Чоловіки повинні любити своїх жінок, жінки своїх чоловіків. Тоді наші родини будуть малою домашньою церквою, отим справжнім зерном, де Господь Бог вкладає зародок вічного життя».

Звертаючись безпосередньо до монахинь, Блаженніший Святослав закликав сестер не боятися бути малим Згромадженням, адже саме воно може стати таким зерном для всієї Церкви. Глава УГКЦ також подякував сестрам за їхнє служіння у семінарії в Києві, наголосивши на духовному впливі їхнього служіння на молодих хлопців: «Віра, жива, гаряча віра ваших сестер запалює серця молодих хлопців з Запоріжжя, з Донеччини, з Харківщини, з Києва. Сестри вчать їх вірити в Бога і рухати, здвигати гори. Гори у їхньому духовному житті».

«Нехай нашій Церкві ніколи не забракне живої, гарячої віри батьків, матерів, дітей, юнаків, дівчат. І дай Бог, щоб ми як Церква і як народ здвигнули гору тієї війни, яка так сьогодні нам болить. І нехай нам станеться по нашій вірі. Нехай запанує мир, Божа любов на нашій українській землі», — підсумував Предстоятель.

Наприкінці богослужіння сестри-монахині висловили Блаженнішому Святославу слова вдячності за його візит, духовний провід Української Греко-Католицької Церкви та молитву. У відповідь Глава УГКЦ уділив усім присутнім в обителі архієрейське благословення.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

Джерело