16 серпня 2026 року єпископ Петро Голіней, єпископ-помічник Коломийської єпархії УГКЦ, здійснив архипастирський візит до парафії Успіння Пресвятої Богородиці у селі Гвізд Надвірнянського протопресвітеріату.

На подвір’ї храму владику зустріли діти, парафіяни, настоятель та духовенство. Через невеликі розміри храму Архиєрейську Божественну Літургію було звершено просто неба, на спеціально облаштованому подіумі.

Співслужили владиці Петру Голінею настоятель парафії о. Іван Гедзик, диякон Дмитро Нагорняк та численне духовенство.

У своїй проповіді єпископ роздумував над значенням свята Успіння Пресвятої Богородиці, яка є Матір’ю Божою і нашою Матір’ю, та наголосив, що своїм Успінням Пречиста Діва Марія вказує людині шлях до неба — до вічної присутності з Господом.

Владика звернув увагу на важливість християнського життя, невід’ємною частиною якого є прощення: «Формулою цього життя є те, що ми потребуємо прощення наших провин. А це неможливо, якщо ми не будемо прощати нашим кривдникам».

Окремо єпископ порушив складне питання прощення ворогів у час війни. Він зазначив, що сьогодні надзвичайно важко говорити про прощення тим, хто чинить зло і нападає на нашу землю. Водночас християнське прощення не означає виправдання злочину чи відмову від справедливості.

«Перш ніж роздумувати, як простити нам ворогів, оскільки в наш час це не є актуальним у тому сенсі, що ворог нас атакує і немає розкаяння, ми маємо пам’ятати про прощення всередині наших спільнот і сімей. Коли відбуваються якісь непорозуміння між сусідами чи у нашій спільноті, пам’ятаймо слова молитви: “Прости нам наші провини, як і ми прощаємо винуватцям нашим”», — наголосив Петро Голіней.

Згодом місцева парафія представила мистецьку програму, яка перенесла присутніх в історію храму Успіння Пресвятої Богородиці, що налічує близько 300 років.

Особливе місце у програмі було присвячене переслідуванню Української Греко-Католицької Церкви в радянський період. Парафіяни пригадали події 1980-х років, коли радянська влада намагалася розібрати храм. Люди власними тілами перегороджували дорогу автомобілям, які мали приїхати для його демонтажу.

Попри тиск радянської влади, храм не вдалося знищити. У його приміщенні було облаштовано музей, однак парафіянам вдалося зберегти святиню. У 1989 році громада домоглася відкриття храму, який відтоді знову служить місцем молитви для вірних.

Владика Петро Голіней подякував парафіянам за любов до своєї святині та відзначив особливу ошатність храму, проведену реставрацію і відновлення гонтового покриття. Єпископ наголосив на важливості збереження автентичності храму та шанобливого ставлення до його історичної спадщини.

На завершення настоятель парафії о. Іван Гедзик висловив подяку владиці Петру, духовенству та всім вірним за спільну молитву і святкування.

Після завершення урочистостей владика Петро здійснив у храмі мирування, уділяючи вірним благословення та духовну підтримку.

Парафія Успіння Пресвятої Богородиці у Гвізді вкотре засвідчила, що збережена святиня є не лише пам’яткою історії, а передусім живим місцем молитви, віри та єдності громади.

Пресслужба Коломийської єпархії УГКЦ

Світлини: бр. Павло Ломпас

Джерело